Чому Росія одержима знищенням Херсона, який називає "своїм": репортаж The Washington Post
Херсонці розповіли журналістам, що окупанти б'ють із "Градів", ствольної артилерії та мінометів.
© Associated Press
Протягом перших кількох днів після звільнення Херсона ЗСУ в місті панувала ейфорія, тепер же на колись людній центральній площі Свободи рідко можна побачити людей, а з усіх навколишніх кав’ярень працюють лише кілька.
Як живе наразі звільнений Херсон - пише The Washington Post.
Журналісти видання побували в пологовому будинку ― останньому в місті, де були умови для народження дитини. Напередодні його обстріляли, команду лікарів врятувало лише те, що вони ховались від обстрілу не в підвалі, а в коридорі.
Вибух дуже пошкодив підвал й одну з палат для новонароджених, де тепер лишилось лише кілька обвуглених дитячих ліжечок. На щастя, ніхто не загинув ― однак жінки при надії, з якими спілкувались журналісти WP, воліють народжувати в безпечнішому Миколаєві. А багато хто ― взагалі виїхати, щоб їхні діти не стали свідками того, що намагається зробити з містом Росія.
За словами співрозмовників видання, наразі у 300-тисячному Херсоні залишилось близько половини людей ― часто місцеві їхали з міста тими ж поїздами, якими невдовзі після деокупації міста сотні херсонців радісно поверталися возз’єднатися з родичами. Тепер вони називають колись затишну і престижну прибережну вулицю "дорогою смерті" ― її обстрілюють так часто, що автівки нею майже не їздять, неушкоджених будівель там не залишилось.
© Associated Press
79-річний Валентин Івченко живе на цій вулиці та бачить росіян, які окопались на другому березі Дніпра, з вікна. Сам він теж потрапив під обстріл: чоловік встиг сховатися за зупинкою громадського транспорту, однак шрапнель зачепила його руку. Уже кілька тижнів він лікується в одній з місцевих лікарень і на запитання про теперішнє життя Херсону відповідає: "Ми дуже раділи звільненню і думали, що нарешті жах закінчився. Але виявилось, що це ще не кінець".
Один із лікарів, що турбуються про Івченка, живе просто тут - у лікарні: його квартира на небезпечному восьмому поверсі. Лише раз на тиждень він заходить туди, щоб пересвідчитись, чи вона досі ціла. У думках, чому росіяни не припиняють атаки на місто, місцеві розділились: хтось вважає, що це сліпа помста, інші остерігаються, що б’ючи, зокрема, по шпиталях, окупанти готують ґрунт для ймовірного повторного наступу на місто.
Так чи інакше удари по Херсону свідчать про одне: Росії байдуже на життя будь-кого в Україні. Адже ще кілька місяців тому під час фейкової та незаконної анексії регіону Путін називав усіх місцевих громадянами Росії, яких він нарешті захистить". Тепер сама РФ їх же вбиває.
Нагадаємо, що після звільнення 11 листопада ЗСУ Херсона, російські окупанти почали тероризувати місто постійними обстрілами. Атакують росіяни, як правило, мирні будинки, лікарні, музеї та енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого гинуть цивільні жителі міста.
У новорічну ніч внаслідок чергового обстрілу РФ постраждали 13-річний Ярослав і його 12-річна сестра. Хлопчик потрапив під ворожий обстріл двічі поспіль.
Зранку 2 січня росіяни атакували центр Берислава – обстріляли міський ринок.
24 грудня Росія обстріляла центр Херсона. Були пошкоджені будинки, спалахнуло кілька автомобілів. Постраждав також супермаркет "Сільпо", який розташований неподалік від епіцентру вибухів. Жертвами обстрілу стали 10 мирних жителів. Ще 55 людей отримали поранення.
Місцеві телеграм-канали писали, що на місці "прильотів" у місті спалахнули пожежі.
19 грудня ЗС РФ обстріляли центр Херсона та пошкодили будівлю ОВА. У місті почалися перебої в енергопостачанні.
19 листопада армія Росії обстріляла гуманітарну точку під час роздачі хліба на Херсонщині. Внаслідок російської атаки кілька мешканців отримали поранення. Крім того, мінування території області росіянами також спричинило людські жертви.
15 листопада речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Херсон "залишається столицею області у складі РФ". Він тоді повідомив, що Кремль не змінював статусу "суб'єкта РФ" після відходу російської армії на лівий берег Дніпра Херсонської області.
Читайте також: