Мости Києва під новою загрозою: військовий назвав три способи зупинити атаки РФ

Росія й раніше розглядала українські мости як цілі для ударів, однак тепер загроза посилилася через використання реактивних дронів. Щоб зменшити можливості РФ атакувати такі об’єкти, Україні необхідно одночасно працювати над зв’язком ворожих БпЛА, їхнім виробництвом та посиленням ППО.

Про це заявив капітан першого рангу запасу, колишній заступник начальника штабу ВМС ЗСУ Андрій Риженко в ефірі Українського Радіо.

За його словами, удари по мостах не є для Росії принципово новою тактикою.

«Мости з першого дня широкомасштабної агресії були в російському переліку об'єктів для ударів. Не тільки в Києві, багато мостів мають стратегічне значення для України в інших містах», – зазначив Риженко.

Риженко вважає, що зараз РФ використовує слабкі місця української протидії реактивним дронам, які можуть атакувати стратегічні об’єкти в столиці.

«Зараз противник з'ясував слабкість у протидії дронам реактивним, які запускаються з території РФ біля наших північних областей і керуються ретрансляторами з Білорусі», – пояснив військовий.

Що може зменшити загрозу

Першим кроком Риженко назвав необхідність позбавити російські дрони можливості ретранслювати сигнал, за допомогою якого ними керують.

«Якщо такого сигналу не буде, то вони просто не зможуть наводитися на об'єкти. Всі ці дрони, які уражають об'єкти в Києві, керуються оператором російським».

Другий напрямок — обмеження виробництва реактивних «Гераней». Риженко звернув увагу на залежність РФ від імпортних компонентів, зокрема реактивних двигунів та авіоніки.

«Без реактивних двигунів, які виробляються в Китаї і тільки в Китаї, цього дрона не буде».

Третім кроком має стати посилення протиповітряної оборони безпосередньо біля стратегічних об’єктів.

На думку Риженка, одних дронів-перехоплювачів може бути недостатньо через високу швидкість нових російських безпілотників.

«Щоби протидіяти таким дронам на високій швидкості, треба вже масштабувати ці зенітно-ракетні комплекси малої дальності з ракетами, з артилерією в комбінації», – каже експерт.

Він навів як приклад комплекси типу «Панцир», якими Росія прикриває стратегічні об’єкти, зокрема Кримський міст.

«Цю проблему треба вирішувати на перспективу в проактивній манері, а не тільки поспішати за швидкістю цих дронів, “Гераней”, які збільшують швидкість зі 180 вже до 600 км/год. І це не межа».

Риженко наголосив, що завдання полягає не лише у перехопленні безпілотників, а й у тому, щоб максимально позбавити Росію можливості виробляти, керувати та застосовувати їх проти українських мостів.

У Києві готують альтернативу мостам через Дніпро

У Києві планують створити резервні маршрути між лівим і правим берегами на випадок пошкодження або перекриття мостів. Один із варіантів — насипні дамби з понтонними переправами, повідомив міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.

Підготовка вже розпочалася, а місця для майбутніх переправ визначили, однак із міркувань безпеки їх не розголошують. За попередніми розрахунками, будівництво може тривати до трьох місяців, а переправи мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.

За словами Калашника, щодоби між двома берегами Києва пересуваються близько 600 тисяч автомобілів, тому головне завдання — зберегти цю пропускну здатність у разі пошкодження основної інфраструктури.

Паралельно влада розглядає масштабніший варіант — будівництво тунелю під Дніпром. Подібні резервні переправи планують опрацьовувати й для інших регіонів України.

На тлі атак у столиці також уточнили правила проїзду мостами під час повітряної тривоги. На Південному мосту діють тимчасові обмеження залежно від напрямку руху та моменту оголошення тривоги. Північний, Дарницький, міст Патона та міст Метро під час повітряної тривоги наразі залишаються відкритими для руху без окремих обмежень.