Київський Версаль: пенсіонер створив палац у звичайній багатоповерхівці, який вражає всіх (фото)

У Києві є незвичний будинок, який вже декілька років вражає своїх відвідувачів. Зовні це звичайна багатоповерхівка, а всередині — справжній Версаль з ліпниною, дзеркалами, картинами і навіть невеличкими скульптурами. Всю цю красу на Райдужній, 11-а створив мешканець будинку, пенсіонер Володимир Чайка.

Як звичайний під’їзд перетворився на витвір мистецтва

В єдиному стилі тут прикрашені три поверхи будинку — 7, 6 та частково 5, а сміттєпровід майстер перетворив на античну колону. Оригінальною ліпниною були прикрашені і входи до кабіни ліфта. Ніби це не підйомник, а вхід до покоїв.

Майстер прикрашає свій під’їзд вже 20 років. Пенсіонер розказує, що спочатку думав оформити тільки сходову клітку біля своєї квартири. Але сусіди попросили зробити весь поверх. Потім попрохали розширитися ще на один.

ТСН.ua вже знайомив читачів із цим незвичним під’їздом на Райдужній. У січні 2023 року Володимир Чайка розповідав, що планує відновити роботу з прикрашання під’їзду. Пенсіонер попри війну та російські обстріли Києва мріє закінчити роботу над 5 поверхом.

«На заваді став коронавірус, а потім війна. На жаль, п’ятий поверх я так і не закінчив перетворювати, а планував дійти до четвертого. Завершена частина під’їзду живе своїм життям — сюди часто приходять туристи, щоб просто подивитися на мою роботу», — розповідає ТСН.ua пенсіонер.

Реакція туристів та боротьба з сірістю

Володимир Чайка дивується, що туристи не припиняють відвідувати будинок, у якому він перетворив старий радянський під’їзд на Версаль, навіть під час війни. До речі, у часи повітряних тривог цей розкішний інтер’єр набуває особливого значення: мешканці будинку спускаються через Версаль до укриття, рятуючись від російських обстрілів.

«Багато людей приходять. Розпитують сусідів, хто все це зробив, фотографують, знімають відео. Бувало, що й записки залишали з подяками за роботу. Це приємно, що у нас багато людей, які цінують красу. Все, що я робив і планую робити — це боротьба з сірістю, яку нам активно насаджали у радянські часи. Навіть у сфері будівництва — таких сірих під’їздів у нас мільйони. От і воюю з цією сірістю, щоб її було якнайменше», — каже пенсіонер.

В 1997 році Володимир Чайка пережив клінічну смерть. І з того часу йому хотілося встигнути зробити щось гарне, незвичайне для людей і себе.

«Деякі кажуть, що стиль моїх робіт схожий на бароко, але я не згоден — це просто мій стиль. Я часто переробляв свої роботи. Наприклад, стелю на своєму поверсі я чотири рази переробляв, поки вона мені не сподобалася. Тому і людям кажу — не робіть, як я! Знайдіть свій стиль і творіть по-своєму — боріться з сірістю!», — розповідає майстер.

Кіно та нові ліфти

Володимир Чайка згадує, що його під’їзд вже потрапляв до документального фільму про Григорія Сковороду.

«Палац російської імператриці знімали у мене у під’їзді. Мене навіть на презентацію цієї стрічки запрошували. Також у під’їзді знімали передачу про Людовика XV. За його часів був сконструйований перший ліфт. Людовик був лінивим, і слугам доводилося його піднімати на другий поверх на руках. Їм це набридло, і вони сконструювали підйомник. Мій під’їзд з ліпниною та репродукціями теж послужив для телевізійників королівським палацом. Але ліфт я згадав не випадково. Він у нас у під’їзді часто ламався. Хтось навіть скаржився — мовляв, через часті візити людей, які хотіли подивитися на мій Версаль. Довелося звернутися до депутатки Київради і показати відгук про під’їзд від британських журналістів. Після цього ліфти замінили у всьому нашому будинку, хоча один під’їзд відмовився від заміни», — пригадує Володимир Чайка.

Як швейцар став тигром: історія, яка розсмішила британських журналістів

Подивитися на незвичний під’їзд приїздять з усього світу. Були тут гості з Фінляндії, Швеції, США, Німеччини, Великої Британії. Володимир Чайка каже, що любить поговорити з гостями. Особливо про книги і театр, які обожнює.

«Британським журналістам дуже сподобалася історія, яку я їм розповів про випадок у театрі у Києві. Це трапилося ще до революції. Там ставили спектакль, і по сценарію на скелю мав вийти тигр і стрибнути з неї. Але у день прем’єри актор, який виконував роль тигра, захворів. Директор театру вмовив набожного швейцара зіграти тигра. Все, що треба було за сценарієм — вийти у костюмі тигра на сцену і стрибнути вниз. І от настав цей момент: зал, побачивши тигра, завмер, а тигр піднімається на задні лапи, хреститься і стрибає вниз. Британців дуже розсмішив цей випадок», — розповідає майстер.

Плани на майбутнє

Ці спогади та неймовірний інтерес людей з усього світу надихають майстра на нові звершення. Проте попри величезне бажання продовжувати творити красу попри всі труднощі воєнного часу, на шляху постають цілком практичні перешкоди.

«Знаєте, у мене аж руки болять, так хочеться працювати. Я чітко знаю, що буду там робити: якою буде стеля, стіни, ліпнина, репродукції. Але роботу я так і не відновив, бо ціни на будівельні матеріали зараз просто скажені. Усього треба чимало: сатенгіпс, ґрунтовка, фарби. Все дуже дороге, а у мене всі кошти йдуть на лікування, бо ж майстер вже не молодий, 73 роки. Хворію, і дружина хворіє. Сподіваюсь, що здоров’я покращиться, і я візьмусь за роботу», — розповідає Володимир Чайка.