Гени давніх людей допомогли пережити останній льодовиковий період: що з’ясували вчені
Вчені з’ясували, як генетика давніх людей вплинула на їхню адаптацію до холоду.
Льодовик
Генетичні зміни могли допомогти давнім людям адаптуватися до суворого холоду під час останнього льодовикового періоду. Такого висновку дійшли дослідники Токійського університету, проаналізувавши давні геноми представників культури дзьомон.
Про це пише Сikavosti.
Культура дзьомон існувала на Японському архіпелазі приблизно від 16 тисяч до 3 тисяч років тому. Вчені дослідили ДНК 25 людей, які жили близько 5400–2300 років тому, та порівняли її з 17 раніше вивченими давніми геномами.
Дослідники виявили генетичні варіанти, пов’язані з адаптацією до холоду. Зокрема, йдеться про механізми вироблення тепла за допомогою коричневої жирової тканини — без тремтіння м’язів.
Один із таких варіантів у людей дзьомон траплявся приблизно у 73% випадків, тоді як у сучасних східноазійських популяціях — лише у 17%.
Також науковці знайшли ознаки природного добору генів, пов’язаних із масою тіла та обміном жирів. На думку авторів дослідження, ці зміни могли допомагати організму одночасно накопичувати енергію та ефективно використовувати її для вироблення тепла.
Цікаво, що подібні генетичні особливості виявили й у гренландських інуїтів. Вчені припускають, що це приклад збіжної еволюції, коли різні народи незалежно набувають схожих пристосувань через життя в подібних умовах.
Генетичний аналіз також показав, що найсильніший природний добір на користь одного з «холодових» варіантів, ймовірно, відбувався саме під час останнього льодовикового періоду. Після потепління цей тиск послабився.
Водночас дослідники наголошують, що частина висновків залишається гіпотетичною. Відтворити спосіб життя та фізіологію людей, які жили тисячі років тому, досить складно.
Попри це, результати дають змогу краще зрозуміти, як люди адаптувалися до екстремального холоду і чому сліди цих давніх змін досі зберігаються в геномі сучасних людей.
Раніше вчені попередили про небезпеку муміфікованих людських і тваринних останків, які продають онлайн. На них можуть зберігатися небезпечні грибки та інші мікроорганізми. Дослідники проаналізували 128 онлайн-оголошень і в 13 випадках виявили ознаки грибкової колонізації. Водночас відсутність видимої плісняви не гарантує безпеки. Науковці припускають, що саме мікроорганізми могли бути однією з причин історій про «прокляття мумій». Небезпека стосується не лише покупців — під час пакування та доставки з останками можуть контактувати кур’єри, працівники складів і митники.