Не лише територія та гени: вчені розкрили несподівану правду про стосунки людей і неандертальців

Сучасні люди та неандертальці мали набагато глибший рівень взаємодії, який виходив далеко за межі звичайного співіснування на одній території чи генетичного схрещування. Унікальні знахідки у турецькій печері переконливо доводять, що ці дві різні групи родинних видів могли формувати спільну культуру та передавати одне одному символічні традиції.

Про це пише SciTechDaily.

Довготривале сусідство на міграційному шляху

Це революційне відкриття було зроблено під час дослідження печери Учагизли II, яка розташована поблизу одного з найважливіших міграційних маршрутів в історії людства. Регіон Леванту слугував природним мостом, що з’єднував Африку з Євразією, ставши ідеальним коридором для виходу Homo sapiens та їхнім імовірним місцем зустрічі з неандертальцями, які вже мешкали північніше.

Попри колосальну історичну значущість цього регіону, людські останки відповідного періоду зустрічаються тут надзвичайно рідко. Аби зібрати цінні дані, міжнародна команда вчених із Туреччини, Франції та Японії витратила цілих п’ять років на скрупульозні розкопки печери.

Проведена робота показала, що неандертальці та сучасні люди використовували цю підземну локацію протягом неймовірно довгого періоду, який загалом охоплює понад 20 тисяч років. Дослідники з’ясували, що обидві групи виготовляли дуже схожі кам’яні знаряддя праці та, очевидно, покладалися на однакові методи виживання в ідентичному навколишньому середовищі.

Загадкові мушлі та обмін ідеями

Проте найбільш показовими знахідками виявилися зовсім не інструменти чи залишки їжі, а специфічні морські мушлі, які обидві групи цілеспрямовано збирали. Цей факт особливо інтригує науковців, оскільки такі об’єкти не мали абсолютно жодної харчової цінності для стародавніх мешканців.

Експерти припускають, що ці незвичні мушлі могли використовуватися як прикраси, засоби обміну або ж просто цінувалися за свій зовнішній вигляд, хоча їхнє точне призначення досі залишається загадкою. Оскільки символічна поведінка традиційно вважалася визначальною рисою винятково сучасних людей, вибір неандертальцями тих самих об’єктів вказує на пряму передачу культурних уподобань між популяціями.

Перегляд історії ранніх міграцій

Як наголошує співавтор дослідження Наокі Морімото з Кіотського університету, ці знахідки вказують на надзвичайно глибокий рівень культурної взаємодії. За його словами, ці дві різні, але тісно пов’язані групи людей не просто пристосовувалися до однакового середовища, а найімовірніше поділяли спільні символічні вподобання.

Крім того, археологи виявили у печері скам’янілості сучасних людей, вік яких оцінюється приблизно у 50-60 тисяч років. Це надзвичайно важливе датування ставить їх поруч із вирішальним етапом поширення Homo sapiens за межі африканського континенту.

Науковці розглядають дві версії походження цих індивідів: вони могли бути тісно пов’язані з популяцією-засновником, яка дала початок нинішнім неафриканським народам, або ж належали до ще більш ранньої хвилі міграції. У другому випадку це означатиме, що їхні нащадки залишалися на території Леванту значно довше, ніж вважалося раніше.

Загалом результати розкопок у печері Учагизли II суттєво доповнюють картину відносин між неандертальцями та сучасними людьми, чиї життєві шляхи неодноразово перетиналися. Їхні зустрічі супроводжувалися не лише конкуренцією та схрещуванням, а й набагато тоншими процесами взаємовпливу, коли різні види навчалися одне в одного та ділилися своїми традиціями.

Нагадаємо, вчені наблизилися до розгадки походження мови. Ключ виявився у стародавній ДНК, яка пов’ясує нас з неандертальцями.