ЦРУ перетворило кота на шпигуна: чому секретний експеримент провалився

Кіт із мікрофоном у вусі та прихованим під шкірою передавачем мав допомагати американській розвідці. Однак секретний проєкт ЦРУ зіткнувся з незвичною перешкодою.

Кіт-шпигун ЦРУ: одна проблема зруйнувала секретний задум

Кіт-шпигун ЦРУ: одна проблема зруйнувала секретний задум / © pexels.com

У 1960-х роках Центральне розвідувальне управління США розпочало незвичайний експеримент — котів спробували перетворити на живі пристрої для прослуховування. Технічно задум вдалося частково реалізувати, але виникла інша проблема — змусити кота йти саме туди, куди потрібно розвідникам.

Про один із найнезвичайніших експериментів ЦРУ розповідає IFLScience, яке поспілкувалося з представником агентства та звернулося до розсекречених документів.

Проєкт під назвою «Acoustic Kitty» стартував 1964 року. На той час американська розвідка шукала способи отримувати інформацію там, куди відправляти агента було небезпечно. Тварини здавалися можливим розв’язанням проблеми: на відміну від людини, кіт, який блукає неподалік, навряд чи викликав би підозру.

У ЦРУ вважали, що особливо корисними могли стати бездомні коти. План передбачав, що тварина з прихованим обладнанням наблизиться до потрібних людей, а розвідники зможуть перехопити їхню розмову на відстані.

Для цього за участі ветеринарів кота обладнали цілою системою для прослуховування. Мікрофон встановили у вусі, маленький передавач заховали під шкірою, а антену замаскували в шерсті.

Однак самого обладнання було недостатньо. Щоб задум мав сенс, кота потрібно було навчити прямувати до конкретного місця і залишатися там достатньо довго для збору інформації.

І саме з цим виникли труднощі. Представник ЦРУ пояснив, що контролювати напрямок руху котів було складно — вони могли просто вирушити туди, куди хотіли самі. Для розвідувальної операції така непередбачуваність була серйозною перешкодою.

Пізніше навколо «Acoustic Kitty» з’явилася історія з трагічним фіналом. Колишній співробітник ЦРУ Віктор Маркетті стверджував, що перше польове випробування завершилося майже одразу після початку.

За його версією, кота привезли до парку, де він мав наблизитися до двох чоловіків на лавці та передавати їхню розмову. Щойно тварину випустили з фургона, її нібито збило таксі.

У ЦРУ, однак, кажуть, що цього не було. Представник агентства прямо заперечив інформацію про загибель кота під час першого завдання.

Незалежно від того, що сталося під час випробувань, перспективним «Acoustic Kitty» так і не став. До 1967 року в ЦРУ фактично поставили крапку на ідеї використовувати котів у таких операціях.

Розсекречені документи свідчать, що певних результатів під час дресирування все ж вдалося досягти. Котів можна було навчити переміщатися на невеликі відстані. Однак у реальних умовах надто багато залежало від зовнішніх обставин, а гарантувати необхідну поведінку тварини розвідники не могли. У підсумку технологію визнали непридатною для спеціалізованих завдань ЦРУ.

Втім, від самої ідеї залучати тварин до розвідки у США тоді не відмовилися. Значно більше надій покладали на дельфінів.

У межах іншої програми — OXYGAS — фахівці перевіряли, чи можна навчити їх непомітно підпливати до кораблів і залишати на них пристрої для прослуховування або стеження. Представник ЦРУ наголосив, що йшлося не про встановлення вибухівки.

Дельфінів тренували розрізняти потрібні судна, зокрема за кольором, а також доставляти до них спеціальне обладнання. Крім того, розглядалася можливість залучати тварин до пошуку предметів, залишених людьми на невеликій глибині.

На відміну від історії з котами, робота з дельфінами просувалася швидше, ніж очікували в агентстві. Проте залишалися труднощі з дальністю їхньої роботи, зв’язком із людьми та можливістю передавати навчених тварин польовим агентам.

1970 року ЦРУ припинило фінансувати OXYGAS. За словами представника агентства, програму передали американським військовим, які продовжили працювати з дельфінами та використовувати накопичені розвідкою матеріали.

Подібні експерименти водночас викликають питання про поводження з тваринами. Фахівець з етики тварин та старший викладач політичної філософії Університету Лафборо Джош Мілберн зазначив, що навіть якщо встановлення обладнання можна провести без значної шкоди для кота, для виконання конкретних завдань тварині знадобилося б суворе дресирування.

Є й інший ризик. Якщо котів використовувати як приховані засоби прослуховування, сама тварина може почати сприйматися як потенційна загроза. На думку Мілберна, це здатне поставити під небезпеку не лише конкретних «котів-шпигунів», а й інших тварин, яких можуть запідозрити у стеженні.

Нагадаємо, раніше пд час випробувального польоту ракети Starship компанії SpaceX глядачі прямої трансляції помітили в темряві космосу дивний світловий слід. Це одразу спровокувало хвилю конспірологічних теорій про «материнський корабель» іншопланетян.

Пов’язані теми

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie