Учені знайшли хижака там, де життя вважали неможливим
Нововідкритий вид має великі передні кінцівки для захоплення здобичі та потужний ротовий апарат.
Дно океану. Ілюстративне зображення
Науковці відкрили новий вид хижого ракоподібного, який мешкає на глибині майже 8 000 метрів у Тихому океані, де панують умови, які ще донедавна вважалися майже несумісними з активним життям. Відкриття зробили в Атакамській западині, де тиск приблизно у 790 разів перевищує атмосферний на рівні моря.
Про це повідомляє Daily Galaxy.
Новий вид отримав назву Dulcibella camanchaca. Він був виявлений на глибині 7902 метри в хадальній зоні океану — найглибшій частині морського середовища, де повністю відсутнє сонячне світло, а температура води лише трохи перевищує нуль градусів.
Зразки невідомої тварини були зібрані ще у 2023 році під час наукової експедиції під керівництвом Мілленіум-інституту океанографії (IMO) на дослідницькому судні Abate Molina. Після детального аналізу вчені встановили, що знайдений організм належить не лише до нового виду, а й до раніше невідомого роду.
Для підтвердження відкриття дослідники проаналізували будову тіла ракоподібного та його мітохондріальну ДНК, зокрема гени 16S і COI, які широко використовують для класифікації живих організмів. Отримані результати показали, що генетично ця тварина суттєво відрізняється від усіх відомих представників амфіпод.
Головна авторка дослідження Йоганна Вестон із Океанографічного інституту Вудс-Хол (WHOI) зазначила, що результати аналізу ДНК та морфологічних ознак свідчать про відкриття абсолютно нового роду, що ще раз підтверджує унікальність екосистеми Атакамської западини.
Полює там, де більшість організмів не здатні вижити
Дослідження, опубліковане у журналі Systematics and Biodiversity, показало, що Dulcibella camanchaca суттєво відрізняється від більшості своїх родичів.
Більшість глибоководних амфіпод живляться органічними рештками, які опускаються з поверхні океану. Натомість нововідкритий вид має великі передні кінцівки для захоплення здобичі та потужний ротовий апарат, пристосований для розривання тканин, що вказує на активний хижий спосіб життя.
Хоча науковці ще не спостерігали процес полювання безпосередньо, анатомічні особливості тварини свідчать, що вона активно переслідує здобич навіть у повній темряві океанічних глибин.
Життя під тиском у 790 атмосфер
Особливий інтерес дослідників викликає здатність цього невеликого ракоподібного існувати в середовищі, яке вважається одним із найекстремальніших на планеті.
На глибині майже восьми кілометрів тиск води приблизно у 790 разів перевищує атмосферний. Попри це Dulcibella camanchaca здатна плавати, линяти, полювати та підтримувати повноцінний життєвий цикл. Які саме біологічні механізми дозволяють її організму витримувати настільки екстремальні умови, вчені поки що не з’ясували.
Відкриття може бути лише початком
Дослідники наголошують, що поки невідомо, чи мешкає Dulcibella camanchaca виключно в Атакамській западині, чи цей вид поширений і в інших глибоководних районах океану.
Попередні дослідження показували, що окремі види амфіпод можуть одночасно існувати в кількох віддалених одна від одної океанічних западинах. Крім того, дослідження, опубліковане у 2026 році в журналі Science, виявило десятки спільних для різних глибоководних регіонів видів, зокрема в Маріанській, Кермадекській та Атакамській западинах.
Після відкриття нового хижака міжнародні наукові групи розгорнули масштабніші дослідження Атакамської западини. Під час спільної китайсько-чилійської експедиції дослідники здійснили десятки занурень за допомогою пілотованого батискафа Fendouzhe, зібравши відеоматеріали, зразки осаду, екологічної ДНК та живих організмів.
Серед перших результатів експедиції — виявлення прозорих риб, медуз, голотурій та кількох амфіпод, які також можуть виявитися новими для науки. Крім того, дослідники повідомили про відкриття найглибшої відомої хемосинтетичної екосистеми Південної півкулі, організми якої отримують енергію не від сонячного світла, а завдяки хімічним сполукам, що надходять із морського дна.
Нагадаємо, дослідники вперше прикріпили камери до китових акул і з’ясували, що ці гігантські риби проводять під водою значно більше часу за пошуком їжі, ніж вважалося раніше.