Рада звільнила генпрокурора Кравченка після скандалів: у що «влип» та в чому підозрюють посадовця

Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генерального прокурора за поданням Володимира Зеленського. Рішення стало піком гучного конфлікту між Офісом генпрокурора, НАБУ та САП, який загострився на тлі справи «Карфаген».

Рада звільнила генпрокурора Кравченка з посади

Рада звільнила генпрокурора Кравченка з посади / © Телеграм-канал Руслана Кравченка

Сьогодні, 15 вересня, Верховна Рада України за поданням президента Володимира Зеленського проголосувала за звільнення генерального прокурора України Руслана Кравченка зі своєї посади. «За» відповідне рішення проголосували 317 депутатів.

ТСН розповідає, що стало причиною гучного звільнення та в чому можуть підозрювати ексгенпрокурора Руслана Кравченка.

Генпрокурора Кравченка звільнили з посади: що відомо

15 вересня Верховна Рада України провела голосування за звільнення очільника Генеральної прокуратури України Руслана Кравченка.

Рішення підтримали 317 народних депутатів.

Гучне звільнення відбулося на тлі скандалів, що відбулися протягом останнього тижня. Зокрема, можливої участі ексгенпрокурора у кришуванні шахрайських колцентрів, а також після оголошення війни Кравченком з очільником НАБУ Семеном Кривоносом.

На тлі цих подій президент України Володимир Зеленський закликав Раду негайно звільнити Кравченка з посади.

За що звільнили Кравченка: справа «Карфаген»

Нещодавно в Україні розгорнувся резонансний антикорупційний скандал довкола спецоперації НАБУ та САП «Карфаген» щодо «кришування» шахрайських колцентрів і відмивання мільйонних статків. Головний фокус розслідування змістився на посадовців Офісу Генерального прокурора та особисто очільника відомства Руслана Кравченка, чия близька довірена особа виявилася ключовим організатором схеми.

За даними слідства, угруповання очолив заступник начальника департаменту ОГП Сергій Кропива (фігурант «Канцлер»), який контролював ринок «офісів» і систематично отримував відсотки за їхнє прикриття. На оприлюднених матеріалах прослуховування «Канцлер» неодноразово згадує свого керівника по батькові — «Андрійович», що стало підставою вважати Руслана Андрійовича Кравченка ймовірним причетним до функціонування цієї злочинної мережі.

Під час засідань Вищого антикорупційного суду прокурори САП прямо назвали Кропиву «правою рукою» та довіреною особою Кравченка. Слідство зафіксувало, що Кропива курував ремонт в елітному будинку генпрокурора в Козині, спілкуючись із виконробом, допомагав із виготовленням візи до США для його дружини та навіть організовував святкування дня народження Кравченка в Мадриді.

У межах спецоперації детективи НАБУ провели обшуки безпосередньо в службових приміщеннях Кравченка та його заступників. Сам очільник ОГП спочатку заперечував намір залишати посаду самостійно, наголошуючи, що діятиме лише в межах законних процедур, і видав наказ про відсторонення від роботи сімох співробітників відомства, причетних до матеріалів справи.

Сам Кравченко категорично відкидає будь-яку причетність до «кришування» колцентрів, вимагання хабарів чи незаконного збагачення. Коментуючи дані про ремонт, він заявив, що будинок площею 280 кв. м у Козині його родина орендує з травня 2026 року, а розмови стосувалися лише побутового налаштування обладнання.

Попри публічний захист своєї позиції, увечері 7 вересня після термінової зустрічі з президентом Володимиром Зеленським Руслан Кравченко повідомив про свою відставку. Він назвав це рішення «свідомим та політичним кроком».

Відставка Кравченка стала безпосереднім наслідком того, що в матеріалах прослуховування та схемах легалізації тіньових прибутків «Карфагену» фігурувало його найближче оточення. Хоча сам посадовець провини не визнає, згадки про його приватні побутові доручення підлеглим та масштаб зловживань в ОГП зробили його подальше перебування на чолі системи процесуально та політично неможливим.

Наразі слідство триває, а сам Кравченко залишається під прицілом антикорупційних органів. Детективи НАБУ продовжують вивчати вилучені під час обшуків документи, розшифровки телефонних розмов та фінансові потоки фігурантів, аби встановити процесуальний статус колишнього генпрокурора та остаточний ступінь його залученості до злочинної організації.

Після викриття схеми з найближчим оточенням, Кравченко терміново виїхав за кордон нібито у відрядження та почав атакувати очільника НАБУ справою 12-річної давнини.

Війна Кравченка проти Кривоноса: подробиці

Нагадаємо, в Україні розгорнувся безпрецедентний конфлікт між силовими та антикорупційними відомствами. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу щодо підроблення документів і фіктивного усиновлення. Окрім цього, він повідомив про підозру близькій особі очільника САП Олександра Клименка та заявив про тривалий тиск.

У відповідь президент Володимир Зеленський закликав парламент невідкладно звільнити Кравченка, а згодом підписав указ про його відсторонення. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Верховна Рада голосуватиме за відставку 15 вересня. Керівництво Офісу Президента та представники Єврокомісії зауважили, що цей публічний скандал шкодить міжнародному іміджу України.

Сам Кравченко підтвердив, що виїхав у закордонне відрядження до Франції, аби поінформувати міжнародних партнерів про стан справ у системі. Водночас очільники НАБУ та САП назвали оголошені звинувачення «телеграм-підозрою» і зазначили, що жодних офіційних процесуальних документів Кривонос не отримував.

Опубліковані Кравченком матеріали свідчать, що ОГП розслідує провадження, зареєстроване ще 2014 року. Воно стосується можливого хабарництва та підроблення документів, а також подій 2009 року, коли Кривонос міг уникнути покарання за підкуп виборців через наявність неповнолітньої дитини, що прокурори вважають фіктивним.

Публічна атака генпрокурора збіглася з проведенням масштабного розслідування НАБУ та САП під назвою «Карфаген». Справа стосується можливого кришування працівниками ОГП незаконних колцентрів, а найближче оточення Кравченка у цьому провадженні вже перебуває під вартою.

Згодом Кравченко опублікував другу частину відео під назвою «Операція „Янус“». У ній ідеться про події 2014 року в Обухівському районі, де Кривонос, очолюючи реєстраційну службу, нібито вимагав неправомірну вигоду за безоплатне виділення земельної ділянки.

Під час спільного брифінгу керівники НАБУ та САП спростували заяви про вилучення процесуальних документів з ОГП, пояснивши, що йшлося лише про окрему довідку зі списком детективів. Семен Кривонос запевнив, що бюро працює виключно в правовому полі, не бере участі в політичних іграх, а правоохоронці повністю контролюють ситуацію щодо фігурантів справи.

Примітно, що Кравченко активізувався з підозрами та публікацією відеовикриттів лише після того, як НАБУ та САП заявили про ймовірну участь генпрокурора у корупційних схемах та кришуванні колцентрів.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie