Дрони навчились обходити українську РЕБ: що відомо про нову розробку РФ

Росія почала використовувати оптичну навігаційну систему «Сусанін» на своїх далекобійних реактивних ударних безпілотниках «Герань-4» і «Герань-5». Технологія дозволяє дронам орієнтуватися за зображеннями земної поверхні та продовжувати рух до заздалегідь визначених цілей навіть за умов придушення супутникових сигналів.

Про це пише Business Insider.

Як працює система «Сусанін»

У пам’ять безпілотника завантажують зображення місцевості, над якою він має пролетіти. Під час польоту камера, спрямована вниз, знімає земну поверхню, а бортова система порівнює отримані кадри з попередньо збереженими зображеннями. Завдяки цьому дрон може визначати своє положення та коригувати маршрут без постійної опори на супутникову навігацію або радіокерування.

Радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов звернув увагу, що для такого орієнтування не обов’язково потрібні спеціальні надточні карти.

«Для базового орієнтування достатньо навіть зображень Google Earth», — написав Бескрестнов у соцмережах.

За словами експерта, Росія вже використовує подібні навігаційні системи на менших безпілотниках, зокрема «Молнія», V2U та «Ланцет». Він також припускає, що протягом 2027 року російські військові активніше розвиватимуть цю технологію.

Технологія крилатих ракет у дешевших дронах

Принцип роботи «Сусаніна» нагадує систему навігації, яку застосовують деякі крилаті ракети. Наприклад, американська Tomahawk використовує технологію зіставлення цифрових зображень місцевості з еталонними даними, завдяки чому може уточнювати своє положення під час польоту. Схожий принцип оптичного зіставлення — під назвою «Отблеск-У» — застосовується і в російських крилатих ракетах Х-101.

Водночас використання подібної технології на безпілотниках значно дешевше. За оцінками, наведеними у матеріалі, реактивний дрон «Герань-4» коштує приблизно 50–70 тисяч доларів, а «Герань-5» — 100–115 тисяч доларів. Для порівняння, вартість однієї крилатої ракети Х-101 оцінюють приблизно у 2,4 млн доларів.

Масштаби застосування таких безпілотників також зростають. За даними публікації, лише у вересні Росія запустила по Україні понад 3500 дронів різних типів, серед яких дедалі частіше фіксують реактивні апарати нового покоління. Застосування навігації, менш залежної від супутникових сигналів, може зробити частину цих атак складнішою для перехоплення.

Чи можна протидіяти дронам із «Сусаніном»

Нова система не робить російські безпілотники невразливими. Вона найкраще підходить для ударів по нерухомих, заздалегідь визначених цілях, координати яких внесли в програму польоту. Самостійно знаходити рухому військову техніку або пересувні ракетні установки та змінювати маршрут відповідно до їхнього переміщення така навігація не дозволяє.

За оцінкою Кирила Люкова, керівника напряму безпілотних технологій у благодійному фонді Сергія Притули, наразі основний спосіб протидії таким апаратам — фізичне перехоплення. Україна розвиває дрони-перехоплювачі, здатні наздоганяти швидкісні реактивні цілі, однак їхнє впровадження та масштабування потребують часу. Інший варіант — застосування зенітних ракет, які є дефіцитним і дорогим ресурсом.

Вразливістю «Сусаніна» залишається залежність від якості зображень місцевості. Хмари, дощ і туман можуть ускладнювати розпізнавання маршруту, а для точного зіставлення зображень необхідні відповідні умови польоту. Тож нова технологія може посилити загрозу для української інфраструктури, але не усуває всіх можливостей протидії.

Росія модернізує ударні дрони — останні новини

На початку жовтня Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило деталі оновленої «Герань-4». Крім оптичної навігації, безпілотник отримав додатковий магнітометр для підвищення точності автономного руху, двигун російського виробництва замість китайського та нову бойову частину, призначену для ураження мостових конструкцій і опор ліній електропередач. ГУР розкрило склад оновленої «Герань-4».

Наступного дня аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на ширше застосування модернізованих російських безпілотників. За їхньою оцінкою, нові модифікації «Герань» і «Молнія» можуть використовувати для ураження не лише мостів, а й локомотивів та інших об’єктів логістики. Росія розширює перелік цілей для дронів на тлі підготовки до зимової кампанії ударів.

Ще одним напрямком модернізації стало посилення захисту від радіоелектронної боротьби. 9 жовтня повідомлялося, що в російських «Шахедах» виявили вдосконалені супутникові антени, які ускладнюють придушення навігаційних сигналів. У «Шахедах» виявили нові антени, що свідчить про паралельний розвиток кількох технологій для підвищення стійкості російських безпілотників до українських засобів протидії.