Повторення 2022 року: Кремль заперечує плани агресії проти НАТО за аналогічним сценарієм

Кремль продовжує публічно заперечувати плани щодо будь-якої агресії проти країн НАТО, проте аналітики називають це елементом когнітивної війни. Експерти попереджають, що подібна тактика нагадує сценарій перед повномасштабним вторгненням до України 2022 року.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

РФ заперечує плани нападу на НАТО — так було і з Україною

Речник Кремля Дмитро Пєсков 27 серпня заявив, що публікації ЗМІ про можливу агресію Росії проти держав НАТО «не мають нічого спільного з реальністю». Водночас він стверджував, що Москва нібито стикається з агресивною політикою з боку Європи.

Того ж дня член комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Колесник заявив, що Росія не нападатиме на Литву, Латвію та Естонію за умови, що ці країни не здійснюватимуть агресивних дій щодо російських територій, зокрема Калінінградської області.

За оцінками аналітиків, офіційні заяви Росії є частиною її зусиль у сфері когнітивної війни, а не відображенням справжньої позиції Кремля.

Водночас російська влада уже неодноразово демонструвала широке трактування того, що саме може вважатися агресією НАТО. До такого переліку Москва зараховувала навіть внутрішню політику держав Альянсу щодо власних громадян російського походження або російськомовного населення.

В ISW звернули увагу, що показовим є період кінця 2021 — початку 2022 року, коли Кремль систематично заперечував наміри Росії вторгнутися до України. Такі твердження Москва висміювала практично до самого дня перед початком повномасштабного вторгнення. Це дозволяло Кремлю підтримувати ефект несподіванки, попри масштабне та очевидне стягування російських військ, а також намагатися відтермінувати й обмежити підготовку Заходу та України до протидії загрозі.

Кремль навмисно створює невизначеність щодо своїх намірів щодо НАТО

Крім того, Кремль неодноразово поширював антинатовські наративи та щонайменше від 2022 року відкрито погрожував державам-членам НАТО.

«Кремль, схоже, навмисно створює невизначеність щодо своїх намірів здійснити будь-який вид атаки на НАТО, ймовірно, щоб поширювати страх і паралізувати процес ухвалення Альянсом рішень щодо власної оборони, а також стримувати його від продовження постачання озброєнь Україні», — йдеться у звіті.

Країни Балтії закликали НАТО серйозно ставитися до російської загрози

Водночас представники країн Балтії та аналітики, пов’язані з урядами, закликали НАТО серйозно ставитися до російської загрози. При цьому вони зазначили, що їхня безпосередня оцінка ситуації наразі залишається незмінною.

Зокрема, очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна 27 серпня заявив, що «загрозу, яка походить від Росії, та можливі провокації проти НАТО необхідно сприймати серйозно», як це роблять союзники по Альянсу. Водночас він наголосив, що оцінка загрози з боку Росії для Естонії не змінилася.

Радник президента Латвії Мартінс Дрегеріс 27 серпня заявив, що оцінка військової загрози для кого держави залишається незмінною. За його словами, ризик звичайного російського вторгнення наразі є низьким. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс також закликав громадян країни не хвилюватися у зв’язку з візитом директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви.

Водночас Міністерство оборони Естонії оприлюднило оцінку директорки естонського аналітичного центру International Centre for Defense and Security Крісті Райк. Вона зазначила, що «немає підстав» порівнювати нинішню ситуацію у країнах Балтії з обстановкою в Україні наприкінці 2021 року. За її словами, тоді існували чіткі розвідувальні дані щодо підготовки Росії до вторгнення, тоді як нині подібної інформації немає.

Райк також наголосила, що західні держави не повинні дозволяти страху перед ескалацією впливати на рівень підтримки України. Фактично вона охарактеризувала попередження про потенційні дії Росії проти НАТО як спробу стримати європейську допомогу Україні — саме такого результату Москва могла б прагнути у разі подібних дій.

Чи неминуче вторгнення РФ до НАТО?

Водночас уряди країн Балтії вже неодноразово попереджали про підвищений ризик російських дій, серед яких проникнення дронів до повітряного простору, диверсії та інші обмежені військові операції. При цьому вони підкреслюють, що візит Реткліффа не означає подальшого підвищення оцінки ризиків до рівня попереджень про неминуче масштабне вторгнення Росії.

«ISW погоджується з такою оцінкою. Останні заяви представників країн Балтії свідчать про те, що наразі вони передусім зосереджені на тому, щоб заспокоїти населення та переконати його, що ризик повномасштабного російського вторгнення до країн Балтії є низьким», — вказали аналітики.

Водночас потенційна короткострокова загроза з боку Росії, про яку Реткліфф міг повідомляти, не обов’язково передбачає повномасштабне вторгнення. Москва може вдатися до дій обмеженого масштабу, переслідуючи інші цілі, які не пов’язані з негайним захопленням територій.

Нагадаємо, за даними розвідки США, найближчими роками Росія може здійснити обмежений напад або кібератаки на країни Балтії, щоб перевірити реакцію НАТО. За даними The Wall Street Journal, хоча це лише ймовірний сценарій, а не остаточний план Кремля, директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив таємний візит до Москви, щоб попередити російське керівництво про серйозні наслідки. Подібний візит перед повномасштабним вторгненням до України 2021 року здійснював тодішній очільник відомства Вільям Бернс.