Монахи пили це ще 200 років тому: коли насправді з’явився культовий напій сучасності

У флорентійському монастирі Сан-Марко виявили унікальний документ, який може переписати історію найвідомішого у світі газованого напою. Настоятель монастиря, отець Мануель Руссо, під час впорядкування фармацевтичних архівів натрапив на жовклий рекламний листок XIX століття. Він може бути прообразом напою Coca-Cola.

Про це пише The Guardian.

Хто вигадав Coca-Cola: італійський монах знайшов рецепт лікувального еліксиру XIX століття

У пожовклій стародавній рекламі детально описано рецепт «відновлювального винного еліксиру». Його створили місцеві ченці для боротьби з втомою, виснаженням після хвороб і віковими змінами.

До складу еліксиру проти втоми входили 10 грамів болівійського листя коки, 30 грамів горіха кола та вино. Засіб з’явився приблизно в середині XIX століття — у часи, коли ченці активно торгували болівійською кокою, яку імпортували до Італії місіонери.

Все це тривало до 1961 року, поки рослину не заборонили на глобальному рівні через вміст кокаїну. Склад флорентійського еліксиру дивовижно схожий на формулу, яку 1886 року розробив американський фармацевт Джон Пембертон.

Через тогочасні антиалкогольні закони США він не міг використовувати вино, тому поєднав екстракт коки та горіх кола з газованою водою, створивши основу для сучасної Coca-Cola.

Такий збіг вже викликав хвилю припущень в італійських медіа про те, що насправді батьківщиною Coca-Cola є не Америка, а Флоренція.

Утім, сам отець Руссо, який, окрім рецепта, знайшов ще кілька пляшок з-під еліксирів, закликає не поспішати з висновками. Він каже, що прямих доказів зв’язку між цими рецептами немає.

«Я не хочу, щоб Coca-Cola подала на мене позов чи щось подібне. Пан Пембертон винайшов власний рецепт, і без алкоголю… Плюс у той час інші люди виробляли такі ліки з листя коки. Це було досить поширено в Італії та Франції. Єдине, що я можу сказати, це те, що аптека Сан-Марко мала свій власний рецепт», — сказав отець Руссо.

До слова, це не перша спроба оскаржити американське заснування бренду, адже іспанські дистилятори з Валенсії також вважають свій алкогольний сироп Kola Coca, створений 1885 року, можливим прототипом напою.

За іншими знайденими документами, монастирський тонізуючий напій коштував від 2 до 6 італійських лір і мав величезний попит серед людей. Усе тому, що напій допомагав боротися з утомою.

«Поки болівійське листя коки не заборонили — тому що на той момент було зрозуміло, що кокаїн — це більше проблема, ніж ліки, — я б сказав, що це був один із наших бестселерів», — додає отець.

Монастир Сан-Марко заснували на вулиці Віа Кавур у Флоренції ще 1436 року, а його аптека відкрилася 1460-го, аби допомагати бідним містянам. Вона працює й досі, хоча 1995 року її перенесли в іншу частину міста.

Окрім рецепта еліксиру, отець Руссо знайшов етикетки від чистого кисню, коньяку та очищеного гасу. Священнослужитель додав, що інвентаризація пройшла дуже успішно.

Що солодка газована вода робить із вашим шлунком

Нагадаємо, газовану воду створив Джозеф Прістлі ще у 1772 році, і хоча її спершу вважали лікувальною, сьогодні вплив цього напою на здоров’я викликає дискусії. Головне джерело застережень — вуглекислий газ, який утворює у воді слабку кислоту.

Розширюючись у шлунку, бульбашки газу підвищують тиск і можуть провокувати здуття, відрижку чи печію. Найбільшу небезпеку становлять саме солодкі газовані напої з лимонною чи фосфорною кислотою: вони підвищують ризик ожиріння, шкодять емалі зубів і, на відміну від чистої газованої води, можуть погано впливати на кістки.

Звичайна мінеральна газована вода без цукру та добавок зазвичай безпечна для здорових людей і в невеликих кількостях може навіть стимулювати травлення. Проте від неї та від солодких газованок краще відмовитися людям із захворюваннями ШКТ, чутливою емаллю, вагітним та дітям до трьох років.

Щоб мінімізувати шкоду, варто пити воду без цукру, використовувати соломинку для захисту зубів, полоскати рот після вживання та не пити її під час прийому їжі, якщо маєте проблеми зі шлунком.