ТЦК мобілізував працівника СІЗО з правом на бронювання: на чий бік став суд
Працівник Кропивницького СІЗО намагався через суд скасувати свій призов, який відбувся паралельно з поданням документів на бронювання.
Мобілізація в Україні та рішення суду / © ТСН
Кіровоградський окружний адміністративний суд розглянув позов працівника слідчого ізолятора, якого мобілізували в день подання документів на бронювання. Позивач вимагав скасувати накази про мобілізацію та звільнити його зі служби, наголошуючи на наявності права на відстрочку.
Про це пише «Судово-юридична газета».
Суть справи про мобілізацію чоловіка з правом на бронювання
23 лютого чоловіка зарахували на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України та призначили молодшим інспектором другої категорії відділу режиму й охорони державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор». 3 березня установа передала до ТЦК та СП документи для оформлення працівникові бронювання і відстрочки від мобілізації.
Того ж дня чоловік пройшов ВЛК, яка визнала його придатним до військової служби. Після цього начальник ТЦК видав наказ №684 про мобілізацію чоловіка та направлення його до військової частини. Також відповідним наказом командира військової частини №62 його зарахували до списків особового складу і призначили солдатом резерву запасної роти.
У позові чоловік вимагав:
визнати протиправним і скасувати наказ ТЦК у частині його мобілізації та направлення до частини;
скасувати наказ командира частини щодо зарахування до списків особового складу та призначення на посаду;
зобов’язати військову частину звільнити його зі служби та виключити зі списків особового складу.
Позивач зазначав, що до моменту призову його належним чином забронювали. На його переконання, ТЦК не врахував цю обставину, через що його незаконно мобілізували.
Своєю чергою у Кропивницькому СІЗО повідомили, що станом на 2 і 3 березня уповноважений орган ще не ухвалив рішення про бронювання працівника.
Позиція ТЦК та СП щодо мобілізації працівника СІЗО
ТЦК та СП не погодився з позовом і просив суд відмовити в його задоволенні.
Відповідач зазначив, що на момент мобілізації чоловік перебував на військовому обліку як військовозобов’язаний. У ТЦК пояснили, що від мобілізації звільняються військовозобов’язані, які у встановленому порядку заброньовані та зараховані на спеціальний військовий облік. Водночас наявність законних підстав для бронювання або факт передавання роботодавцем відповідних документів ще не свідчить про набуття чоловіком статусу заброньованого.
Статус заброньованого з’являється після ухвалення відповідного рішення, переведення людини на спеціальний військовий облік і внесення інформації про надану відстрочку до Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
У ТЦК наголосили, що на момент видання наказу про мобілізацію матеріали справи не містили підтверджень оформленого бронювання, відстрочки чи зарахування чоловіка на спеціальний військовий облік. Витяг із застосунку «Резерв+», сформований 5 березня, також не підтверджував наявності бронювання станом на 3 березня. Натомість він лише відображав уже набутий чоловіком після призову статус військовослужбовця.
Оскільки ВЛК встановила придатність позивача до військової служби, а належно оформлені бронювання і відстрочка були відсутні, ТЦК вважав його мобілізацію законною.
Водночас військова частина відзиву на позов не надала.
Рішення суду щодо мобілізації чоловіка
Суд зазначив, що бронювання має відбуватися за процедурою, визначеною законодавством. Зокрема, пункт 29 Порядку бронювання військовозобов’язаних передбачає автоматичне переведення людини на спеціальний військовий облік на термін дії відстрочки протягом 72 год. від моменту формування відповідного списку засобами Єдиного держреєстру призовників за умови виконання встановлених вимог. Дані про надану через бронювання відстрочку вносяться до електронного військово-облікового документа.
Протягом розгляду справи суд встановив, що чоловік почав службу в Державній кримінально-виконавчій службі 23 лютого. Водночас Кропивницький слідчий ізолятор направив документи для бронювання чоловіка лише 3 березня.
Водночас станом на 2 і 3 березня уповноважений орган не ухвалював рішення про бронювання працівника. Також у справі не було доказів, що до моменту мобілізації чоловіка перевели на спеціальний військовий облік у зв’язку з бронюванням.
Таким чином, саме лише направлення документів для бронювання 3 березня не означало, що на момент призову чоловік уже мав статус заброньованого. Суд окремо зазначив, що навіть направлення чи отримання таких документів у ТЦК раніше в межах того самого дня не могло замінити передбачену законом процедуру оформлення бронювання і переведення на спецоблік.
За висновком суду бронювання і відстрочка повинні бути оформлені належним чином ще до реалізації призову. Після того, як особа набуває статус військовослужбовця, питання припинення її служби регулюється вже іншими нормами законодавства. Суд також послався на практику Верховного Суду, відповідно до якої право на відстрочку має бути реалізоване до набуття особою статусу військовослужбовця.
На момент мобілізації чоловік залишався військовозобов’язаним, а оформлених бронювання і відстрочки не мав. Відтак суд дійшов висновку, що під час видання наказу про мобілізацію законодавство не порушувалося, тож підстав для його скасування немає.
Суд також не знайшов підстав для скасування наказу командира військової частини, оскільки не встановив незаконності наказу про призов. Оскільки не було надано доказів порушення частиною закону під час зарахування чоловіка до списків, вимоги щодо скасування наказу також не були задоволені.
Водночас суд наголосив, що відстрочка від мобілізації та звільнення вже призваного військовослужбовця є різними правовими механізмами. Було враховано висновки Верховного Суду про те, що процедура призову під час мобілізації є незворотною, оскільки після її завершення особа набуває статусу військовослужбовця. Навіть встановлення порушень під час призову не означає повернення людини до попереднього статусу шляхом звільнення зі служби. Питання звільнення регулюються окремими правовідносинами та залежать від наявності передбачених законом підстав.
У цій справі суд не виявив порушень під час призову чоловіка. Крім того, в матеріалах не було доказів наявності будь-якої самостійної підстави для його звільнення, передбаченої законом. Не було також встановлено, що чоловік звертався до командування військової частини щодо реалізації такого права і що з цього приводу між сторонами виник спір.
Зрештою Кіровоградський окружний адміністративний суд повністю відмовив у задоволенні позову.
Мобілізація в Україні 2026 року — останні новини
Нагадаємо, в Україні обговорюють можливі зміни до мобілізації, зокрема запровадження обмежень щодо призову громадян віком понад 50 чи 55 років. Будь-які подібні рішення вимагатимуть голосування у Верховній Раді. Як зазначив представник профільного комітету Федір Веніславський, такі непопулярні ініціативи наразі малоймовірні через майбутні політичні процеси, і жодних офіційних законопроєктів з цього приводу в парламенті не зареєстровано.
Зауважимо, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко повідомив, що в Україні немає і не планується примусова мобілізація жінок. Чутки про їхній нібито майбутній призов Коваленко назвав російськими інформаційними маніпуляціями.