"Несолона сіль": чим насправді годують українців після втрати Соледара
Чому ми їмо сіль у 2,5 рази більше норми, звідки в нашому раціоні береться прихована сіль та чи дійсно безпечний закордонний продукт.
Експерт розповів, чим небезпечна сіль для українців і як хочуть обмежити її споживання
Через війну справжня сіль стала для українців дефіцитом. Росіяни захопили Соледар — головне місце видобутку солі в Україні, ще у січні 2023 року. І зараз нам доводиться споживати переважно імпортовану сіль. Саме тому дуже часто можна почути від дружини, яка варить борщ: «Щось ця сіль зовсім не солона!» або «Сходи-но у магазин, бо сіль швидко закінчилася».
Сіль і справді швидко закінчується, бо, за статистикою, українці її споживають дуже багато. У мережі шириться багато чуток про шкідливість імпорту та про те, що у пакунку з магазину ми приносимо не сіль, а щось несолоне та з різними домішками.
Чи так це насправді та чому українцям рекомендують споживати менше солі, дізнавався ТСН.ua.
Альтернативні джерела солі та європейські норми
За словами експертів, проблеми з власною сіллю в Україні є, бо її практично вже не виробляють. У зв’язку з окупацією росіянами Соледара Україна втратила найбільше підприємство з видобутку, яке раніше давало майже 90% соляних запасів.
«Зараз розвиваються альтернативні джерела солі, як харчового продукту. Видобуток є на Закарпатті у Солотвино, у Львівському регіоні — місто Дрогобич. Це частково перекриває потребу українців у солі. Крім того, додався імпорт з інших країн, наприклад, Єгипту, Туреччини та Румунії», — розповідає ТСН.ua Олег Рубан, заступник гендиректора ДП «Укрметртесстандарт», кандидат медичних наук, заслужений лікар України.
Він підкреслює, що, незважаючи на війну, Україна залишається найбільшим споживачем солі у Європі.
«Споживання солі українцями дуже високе — воно досягає 12,5 мг на людину. При потребі, яка визначена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), у 5 мг. Маємо у 2,5 рази завищене споживання солі. Але це не означає, що українці їдять сіль ложками. Просто сіль споживається у нас не як безпосередньо харчовий продукт, а її забагато саме у інших продуктах харчування. Наприклад, у хлібові та хлібобулочних виробах, ковбасах, консервах та іншому», — каже Олег Рубан.
Новітні стандарти солі: заміна натрію на калій
Експерт додає, що для зменшення споживання солі в Україні розроблена програма, а також впроваджується система заміни натрію на калій. Таким чином новітні продукти стають більш корисними для здоров’я.
«На полицях магазинів з’являється сіль з магнієм, з заниженим натрієм, калієм, йодована та морська сіль, яка вважається більш якісною. Ймовірно, що тому ця сіль не така солона, як ми звикли. Але значної кризи з сіллю через війну у нас поки немає», — додає Рубан.
Ми поцікавились у експерта, як саме змусити українців споживати менше солі, адже її традиційно додають і в холодець, і до тарані, і до звичайного супу.
«Існує доказова база, що людина отримує свою дозу солі не з ложки, якою їсть, а саме від харчового продукту, у хлібові, макаронах, тих же чіпсах. Тому розроблена програма передусім стосується виробників продуктів харчування, вони мають замінити сіль. Замість звичної, додавати сіль з заниженим вмістом натрію та завищеним вмістом калію», — пояснює Олег Рубан.
Безпека та міфи про «крейду» в пачках солі
На думку експерта, сіль, яку ми купуємо у магазинах, цілком безпечна. Але він підкреслює, що громадяни мають уважно читати маркування.
«Сіль — це продукт харчування. Кожен такий товар проходить сертифікацію та випробування на вміст по показниках безпеки. Основна проблема для українців — це надмірне вживання солі. І вона стає фактично індикатором для серцево-судинних захворювань, порушення обмінних процесів у організмі. За висновком ВООЗ, надмірне вживання солі призводить до раптової смерті через гіпертонічні та серцево-судинні захворювання», — наголошує фахівець.
За словами Олега Рубана, українцям варто переглянути свої харчові звички.
«По показниках, які прораховані нашими європейськими партнерами, ми вживаємо сіль у 2,5 рази більше від норми і це реальна загроза для здоров’я наших людей. Можливо, так склалося за традиціями, що українці люблять посолити і помідора, і огірочок, і сало. Та й Україна славилася тим, що забезпечувала сіллю Європу і не тільки, бо її запаси у нас до війни були і є дійсно дуже великі», — зауважує Олег Рубан.
Щодо якості імпорту, на яку часто скаржаться споживачі (нібито сіль «не солона», надто груба або не кам’яніє через хімічні домішки), експерт заспокоює:
«Сіль, яка продається у наших магазинах безпечна, бо перед потраплянням на прилавок вона проходить ретельну перевірку на всі показники. По мікробіологічних показниках теж все добре. Були чутки, що нібито у солі є мікроби, але — це нонсенс, бо сіль дезінфікується і ніяких мікробів у ній не може бути. Також сіль перевіряється на надмірну кількості залишків, таких як радіонукліди, калій, магній, натрій та більш шкідливі речовин. Така сіль не допускається до продажу».
Поведінка покупця: на що звертати увагу в магазині
Олег Рубан радить покупцям не шукати очима знайому стару упаковку, а аналізувати склад продукту на маркуванні, звертати увагу на сорт, помел, де вона виготовлена або розфасована.
«Але найголовніше — у солі має буде підвищений вміст калію, і це вже доведено лікарями, а також з якомога меншим вмістом натрію. Тому потрібно уважно читати маркування на упаковці. Бо натрій негативно впливає на здоров’я, особливо на судини. Свого часу ширився міф про наявність крейди у солі, але це міф. Ми підняли дані за два роки, жодних відхилень у солі не було виявлено, окрім показників калію, натрію та марганцю. Вони були в нормі, але для здорової людини потрібно вживати: натрію — менше, калію та марганцю — більше. Також цілком безпечно та корисно вживати йодовану сіль», — підсумовує Олег Рубан.