Знищено 90% площ у Києві: чи загрожує Україні дефіцит товарів і зростання цін після знищення складів

Заплатити, аби уникнути атак «Шахедів» та ракет. Такі листи масово почав отримувати бізнес. Утім все це — чергові маніпуляції російських шахраїв. І насправді нічого спільного із самими атаками це не має.

Останніми тижнями ворог активно б'є по українських логістичних майданчиках та складах. Як наслідок — десятки тисяч ущент знищених площ із технікою, продуктами та побутовими товарами.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Олександра Романюка.

Наслідки ударів по Києву: 90% знищених потужностей

Навіть через кілька днів після прильоту сюди знову змушені приїжджати рятувальники. Через спеку над зруйнованим логістичним складом «Епіцентру» знову здіймається дим.

Все це — наслідки російської атаки. У ніч проти 5 серпня 2026 року ворог завдав щонайменше двох ударів балістикою. Один — у центральну частину складу, інший — у фасадну частину будівлі.

«Майже вся будівля була у вогні, починаючи з фасаду і того, що було видно з парковки. І ця частина складу була повністю охоплена вогнем по всьому периметру. Приблизно 90% площі всього логістичного центру було знищено», — розповідає директор логістичного центру Анатолій Саприкін.

Анатолій Саприкін працює тут із 2018 року і бачив, як із магазину будівля стала важливим хабом для забезпечення столичних магазинів продукцією. У ніч атаки на місці пожежі він був вже о другій ночі, ще до відбою. Рятувальники також намагалися урятувати хоча б щось. Утім масштаби пожежі були такими, що майже нічого не уціліло.

«Тут були конвеєрні лінії протяжністю близько 1,5 км. Були високотехнологічні ліфти, сканери, які сканували коробки, що рухалися конвеєром, і розподіляли їх на рукави скидання у потрібному напрямку. І як бачите, у 2026 році поки що все скінчено», — зітхає Анатолій.

На щастя, ніхто зі співробітників не постраждав. А логістичний центр, сподіваються у компанії, відбудують. У самій мережі визнають: від початку війни магазини та склади стали постійними об'єктами російських атак. І в останній місяць обстріли особливо посилилися.

«Звісно, цей удар був для нас дуже болючим. У принципі, можна сказати, що майже вся логістика Києва та Київської області була знищена. Вулиця Віскозна, де ми перебуваємо у Києві — тут увесь логістичний комплекс повністю знищено. Також був потужний удар по нашому логістичному комплексу в Калинівці. На жаль, там постраждала не лише логістика, а й завод із виробництва керамічної плитки», — зазначають у компанії.

Масштаби руйнувань по всій країні

Масованими ударами 2, 5 та 6 серпня окупант знищив та критично пошкодив понад 10 великих логістичних комплексів, сортувальних депо та складських об'єктів. Це сотні тисяч квадратних метрів площ, де зберігалися продукти, техніка, побутова та автомобільна хімія:

• Зруйновано сортувальний центр «Нової пошти» у Києві та термінал під Харковом;

• Згоріло сортувальне депо «Укрпошти» у Павлограді;

• Пошкоджень зазнали головний логістичний центр мережі Novus та розподільчі центри компанії «Сільпо»;

• Знищено склади іноземних компаній Puma, Liqui Moly, Bosch, склад запчастин Toyota;

• Зруйновано найсучасніші сортувальні потужності компанії Rozetka.

«Збитки сягають мільярдів гривень, це не один, не два мільярди гривень. Точніше, ми ще не порахували, але дуже-дуже багато. Це найбільші втрати за нашу історію», — наголошує співзасновник компанії Rozetka Владислав Чечоткін.

У Дніпрі окупанти спалили склад на 6 тисяч квадратних метрів. Масштабну пожежу вдалося загасити лише за кілька днів. Минулося без постраждалих. Тут зберігали готову продукцію одразу кілька компаній, зокрема виробники шоколаду та товарів для дому, а також один із найбільших виробників морозива.

«Досить серйозний удар по підприємству. Ми зберігали на цьому складі, мали площу біля 2000 квадратних метрів і зберігали продукцію — обіг за місяць до 5,5 тисяч тонн. І десь 50% нашої продукції тут пропало. Це завдало великих збитків підприємству. У нас договірні зобов'язання порушені, але нас дуже підтримують люди», — зазначає заступниця директора з якості компанії «Ласунка» Ірина Пушко.

Чи буде дефіцит товарів та зростання цін

Попри шалені масштаби руйнувань, більшість компаній в один голос твердять: перебоїв із товарами не буде — ні з технікою, ні з побутовою хімією чи продуктами харчування. Можливі певні затримки з відвантаженням окремих позицій, адже виробникам доведеться перебудувати логістичні шляхи.

«Ми продовжуємо працювати і намагаємося якось зменшити цей вплив для наших клієнтів. Rozetka, наприклад, працювала і в ту страшну ніч за рахунок того, що в нас є 50 тисяч малих і середніх підприємств, які працюють через нашу платформу. Вони продовжують виконувати замовлення та свій сервіс для клієнтів», — пояснює Владислав Чечоткін.

У мережі «Епіцентр» також заспокоюють покупців:

«Ми диверсифікуємо нашу логістику, спілкуємося з нашими постачальниками про постачання товарів напряму до торгових центрів. Ми намагаємося максимально нівелювати рівень цих втрат, щоб наш покупець за кількістю товарів не відчув цього в торгових центрах, щоб не було дефіциту. Ми бачимо, як ця тема розганяється, але всі діють так само, як і ми».

Іноземні компанії також заявили, що не йтимуть із ринку та виконуватимуть зобов'язання. Що ж до зростання цін — бізнес та експерти переконують: різкого стрибка не буде. У перспективі можуть зрости лише витрати на логістику.

«Ми підемо за моделлю продуктів харчування так само, як зараз працюють із бензином та дизелем. Після того, як росіяни у 2022–2023 роках спочатку зруйнували заводи того ж Кременчука, а потім нафтобази, тепер усе йде "з коліс". Тобто немає великих складів, ніхто не зберігає це у відкритий спосіб, як раніше. Тому що є розуміння, що завтра туди може прилетіти "Шахед" або ракета», — роз'яснює віцепрезидент Торгово-промислової палати України Геннадій Непран.

Допомога уряду та страхування воєнних ризиків

Наслідки ворожих атак більшість бізнесів наразі намагаються долати самотужки, але визнають: підтримка держави була б доречною.

Цього тижня прем'єр-міністр за зачиненими дверима зустрічався із представниками бізнесу. Покрити збитки з бюджету держава не може через брак коштів. Натомість уряд запропонував бізнесу свої склади для розміщення товарів.

Проте підприємці кажуть: повністю проблеми це не вирішує, адже ворог може атакувати і державні об'єкти. Серед пропозицій бізнесу:

• Створення безмитних складів на території сусідніх країн;

• Надання пільгових кредитів та податкових канікул на час відбудови.

«Ми збудували все це за свої кошти, сплатили податки. І чим раніше бізнеси почнуть відбудовуватися і працювати знову, тим більше податків отримає держава, тим кращою буде якість життя українців, більше людей зможуть зберегти свої робочі місця», — наголошує Владислав Чечоткін.

Також бізнес закликає звернути увагу на страхування військових ризиків. В Україні воно надто дороге, а обсяги відшкодувань обмежені, тоді як іноземні компанії мають повноцінне покриття.

«Потрібно розуміти, що ми для багатьох із цих партнерів є країною з ризиком ведення бізнесу під час війни. Це означає, що коли вони ведуть бізнес із нами, вони страхують свій бізнес», — додає Геннадій Непран.

Водночас підприємці щиро дякують українцям за підтримку. Кажуть: після прильотів чимало людей не лише пишуть теплі слова, а й свідомо купують товари, аби підтримати українського виробника.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ЖАХІТТЯ з Одеси! ВЛУПИЛИ просто в СТАДІОН! Обман бізнесів УКРАЇНИ!|ТСН 20:00 7 серпня