Зупинки в полі та атаки "Шахедів": що відбувається у поїздах під час обстрілів і як рятують пасажирів (фото, відео)
Як відбуваються екстрені евакуації з потягів під час атак дронів: кореспондент ТСН Дмитро Фурдак проїхав маршрутом Київ — Харків і перевірив заходи безпеки на залізниці.
Українці змушені евакуюватись через загрозу обстрілів / © Associated Press
Евакуація пасажирів на залізниці — нове явище, про яке українці не просили, але яке стало ще однією вимушеною відповіддю на системний терор з боку Росії. У разі загрози ворожих обстрілів поїзди зупиняються просто в полі, на кучугурах або посеред лісу. Втім, такі заходи дієво рятують життя, переконують залізничники.
Кореспондент ТСН Дмитро Фурдак вирушив потягом до Харкова, щоб на власні очі побачити, як і наскільки часто відбувається екстрена висадка, а також з’ясувати, чи має пасажир право залишитися у вагоні під час небезпеки.
Приліт «Шахедів» за 100 метрів від перону та рейс за графіком
Свою випробувальну подорож журналісти запланували на середу, 23 вересня. За фатальним збігом обставин саме у цей час російські окупанти розпочали чергову обстрільну атаку на локації довкола Центрального залізничного вокзалу Києва.
«Буквально за сто метрів від нас прилетів „Шахед“! Це були секунди… Ми такі стали: а? Що? Куди? А він уже прилетів!» — згадує стюард потяга.
Попри ворожі удари поруч із вокзалом, швидкісний потяг «Інтерсіті» сполученням Київ — Харків вирушив із перону хвилину в хвилину.
Екстрену висадку пасажирів у разі загрози ударів БпЛА «Укрзалізниця» запровадила ще на початку цього року. Наразі ця практика стала регулярною, а передбачити точний час і місце зупинки заздалегідь неможливо.
На запитання пасажирів перед відправленням, чи буде евакуація під час рейсу, залізничники відповідають щиро: «Сподіваюся, що ні, а там — як карта ляже! Гарної дороги!»
Правила висадки: 200 метрів від колії та допомога дітям
Стюарди розповідають, що не мають юридичних чи фізичних інструментів, аби примусово вивести пасажирів із вагонів. Проте вони щоразу настійливо закликають людей дбати про власну безпеку.
«Ми намагаємося, допомагаємо. Я роблю оголошення, щоб чоловіки допомагали, тому що нас лише троє на дев’ять вагонів. І чоловіки дійсно допомагають спускатися жінкам та дітям. На цей момент їдемо й сподіваємося, що ви не зазнімкуєте цієї всієї евакуації», — каже старший стюард Ігор Сушениця.
Втім, сподівання залізничника не справдилися. Менш ніж за годину перебування в дорозі у вагонах лунає оголошення:
«Інформація про загрозу БпЛА! Оголошується евакуація, проходьте до приміщення вокзалу!»
Абсолютна більшість пасажирів мовчки та дисципліновано залишає потяг. Поїзд зупинився на найближчій станції. Світить сонце, тому пасажири мають час на коротку розминку та вигул домашніх улюбленців. Минає близько 15 хвилин, і лунає відбій: пасажири так само організовано повертаються на свої місця.
Старший стюард пояснює: якщо є час, диспетчер дозволяє машиністу довести поїзд до найближчого вокзалу. Якщо ж загроза нагальна, зупинятися доводиться де завгодно — навіть посеред лісосмуги.
«Якщо летить „Шахед“, треба падати на землю там, де ти стоїш! Не думати про те, що ти забруднишся чи щось таке. Впав, голову накрив, рот відкрив!» — застерігає старший стюард.
Кілька висадок за рейс та прибуття до Харкова
Після першої зупинки потяг вирушає далі. Проте незабаром ситуація повторюється.
«Не встигаю доїсти бутерброд — і знову евакуація», — фіксує кореспондент ТСН.
Цього разу пасажирів висаджують просто у лісопосадці. Персонал закликає людей відійти щонайменше на 200 метрів від першого та останнього вагонів складу. За словами Ігоря Сушениці, максимальна кількість висадок за один рейс на його пам’яті сягала семи разів.
«Кожного разу перед виїздом кажу собі: „Та все буде добре!“ Поцілував доньку, дружину й поїхав. Вважаю, що хлопцям там, на передку, набагато складніше!» — ділиться стюард.
Під час поїздки до Харкова знімальній групі ТСН випало пройти через три евакуації. Враховуючи вимушені зупинки, потяг прибув до кінцевої станції із затримкою всього у 1 годину 10 хвилин, що є чудовим результатом в умовах воєнного стану.
Дорога назад: як минула подорож
Повертатися до Києва знімальна група планувала рейсовим автобусом, аби порівняти два види транспорту. Проте, попри заздалегідь придбані квитки, автобус банально не приїхав. На виручку знову прийшла «Укрзалізниця».
У купейному вагоні потяга Харків — Хелм людей небагато, проте чимало пасажирів підсідають у столиці. Начальниця поїзда Віра Золотухіна працює на залізниці понад 30 років — вона залізничниця у третьому поколінні. Свого часу жінка водила потяги до українського Криму — у Сімферополь та Євпаторію.
«Усі сумують за нашим морем, це наша земля. Всі сумують, всі хочуть у Крим. Усі українці — добрі люди, і всі хочуть повернутися на свою землю», — ділиться Віра Золотухіна.
Віра Олександрівна зазначає, що пасажири, навіть літні люди та особи з інвалідністю, стали значно дисциплінованішими й майже беззаперечно залишають поїзд у разі тривоги. Вона визнає, що з настанням холодів проводити евакуації буде складніше, але персонал до цього готується.
«Нам видали на кожен вагон по десять дощовиків. Звичайно, замало, але принаймні щось… Це не комфортно, це не зручно, але зате це безпека», — підкреслює начальниця поїзда.
Окрім того, у тамбурі вагона обладнано знімну додаткову сходинку для зручного спуску людей на крутих укосах та підготовлено медичні ноші.
Дивовижно, але зворотний шлях до Києва минув без жодної евакуації, і потяг прибув до столиці чітко за розкладом. За один день журналісти здолали понад тисячу кілометрів коліями. Надихаюче гасло залізничників «УЗ везе — і ти вивезеш!» сьогодні має сенс для кожного українця, адже іншого вибору у нас просто немає.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Пекло ударів у Києві! Таємниці Трампа і Сі! Куди втік Кравченко? | ТСН 20:00 25 вересня