Як дім, звуки та запахи впливають на нашу психіку

Чому ми іноді прокидаємося вже втомленими та чому можемо різко відреагувати на дрібницю, хоча начебто нічого серйозного не сталося. Відповідь може бути не лише у наших думках, а й у тому, що ми бачимо, чуємо та відчуваємо протягом дня.

Видання Real Simple розповіло, що наші органи чуття постійно передають інформацію нервовій системі, а мозок аналізує її ще до того, як свідомість встигає зрозуміти, що відбувається.

Середовище навколо нас, як от, освітлення, звуки, запахи, температура та навіть цифровий простір, щодня формує наше емоційне тло.

Мозок реагує раніше, ніж ми встигаємо подумати

За словами психолога Кена Марца, мозок не чекає, поки ми логічно пояснимо власні відчуття. Система виявлення загроз, мигдалеподібне тіло (амігдала), обробляє сигнали від органів чуття ще до того, як «мислездатна» частина мозку встигає оцінити ситуацію. Саме тому іноді ми спершу відчуваємо напругу, дискомфорт або тривогу, а вже потім намагаємося зрозуміти причину. Наше оточення постійно надсилає нервовій системі сигнали. І не всі вони заспокійливі.

Запахи, звуки та світло

Кожне відчуття має власний шлях до мозку, але деякі працюють особливо швидко. Найсильніший емоційний вплив часто мають запахи. Нюхова система має прямий зв’язок із лімбічною системою — частиною мозку, яка відповідає за емоції та спогади. Саме тому певний аромат може миттєво змінити настрій, наприклад, повернути відчуття затишку, викликати приємні спогади чи, навпаки, створити дискомфорт.

Значна частина нашого емоційного стану формується не лише тим, про що ми думаємо, а й тим, що відбувається навколо нас. Часто ми не «вводимо себе» у стан тривоги, ми можемо прийти до нього через надлишок сенсорних подразників.

Сучасний світ перевантажує нервову систему

Людський мозок еволюціонував у зовсім іншому середовищі, ніж те, у якому ми живемо сьогодні. Постійний шум відкритих офісів, нескінченні сповіщення смартфонів, велика кількість екранів, штучне освітлення, міський гамір і психологічне навантаження від соціальних мереж — усе це створює постійний потік інформації.

Проблема у тому, що хронічне перевантаження не завжди має вигляд очевидного стресу. Воно може проявлятися у дрібницях, наприклад:

• дратівливості без зрозумілої причини

• відчутті «щось не так»

• надмірній емоційній реакції на маленькі події

• втомі, яку складно пояснити

Часто причина не в останньому подразнику, який нас розсердив. Це може бути сукупність усього сенсорного навантаження, яке накопичувалося протягом дня.

Як заспокоїти нервову систему

Хороша новина, що та сама система, яка перевантажується, здатна й заспокоюватися.Для цього не потрібні радикальні зміни способу життя. Іноді достатньо невеликих щоденних ритуалів:

• їсти хоча б одне приймання їжі без телефону

• проводити кілька хвилин у тиші

• слухати спокійну фонову музику

• гуляти наодинці у парку

• створювати моменти без зайвих подразників

Мета проста — дати нервовій системі сигнал, що зараз немає небезпеки та можна перейти у спокійніший режим.

Природа — антистрес

Одним із найефективніших способів перезавантаження залишається контакт із природою. Навіть коротке перебування серед природного середовища може знизити рівень кортизолу, уповільнити серцевий ритм і допомогти нервовій системі перейти у стан відновлення. 20 хв на свіжому повітрі вже можуть помітно вплинути на самопочуття. Також добре працюють:

• глибокий тиск, наприклад, використання обтяжених ковдр

• ритмічні рухи, як от повільна прогулянка чи спокійна ходьба

• повільні звуки, на кшталт, шум дощу чи інші природні звуки.

Техніка 5-4-3-2-1

Коли емоції стають надто сильними, рекомендується проста вправа, яка допомагає перемикнути увагу на реальність. Метод 5-4-3-2-1 працює через органи чуття:

• назвіть 5 речей, які бачите

• зверніть увагу на 4 речі, яких можете фізично торкнутися

• знайдіть 3 звуки, які чуєте

• помітьте 2 запахи

• зосередьтеся на 1 смаку

Вправа займає приблизно 90 сек, але може швидко повернути відчуття стабільності. Її механізм простий: мозок перемикається з постійного аналізу тривожних думок на сприйняття реального моменту. Адже неможливо одночасно повністю занурюватися у хвилювання про майбутнє та повністю бути присутнім у власних відчуттях саме у моменті.

Наші емоції народжуються не лише у голові. Вони формуються у взаємодії з усім, що нас оточує: світлом, звуками, запахами, простором і ритмом життя. Тож, якщо наступного разу ви відчуєте незрозумілу втому чи напруження, спробуйте не лише шукати причину у думках. Озирніться навколо, що ви бачите, чуєте та які запахи відчуваєте, іноді шлях до спокою починається не з аналізу, а з простого повернення до власних відчуттів.