Зубні пломби: стоматолог пояснив, чи справді їх потрібно змінювати

Що впливає на термін придатності пломби, чи завжди під час повторної реставрації тканини зуба обточують і як зрозуміти, коли варто звертатися до стоматолога, розповів лікар-стоматолог стоматологічної клініки FrankoLab Віталій Хітровський.

Коронкова частина здорового зуба повністю вкрита емаллю, найтвердішою тканиною в організмі. Вона захищає внутрішні тканини зуба від хімічного і механічного впливу.

Якщо герметична оболонка порушена, наприклад, через карієс, бактерії і продукти їхньої життєдіяльності можуть досягнути пульпи — сполучної тканини, яка заповнює порожнину зуба: камеру коронки і кореневі канали. І спровокувати пульпіт, тобто запалення пульпи.

Пломба — це спеціальний матеріал, яким заповнюють порожнину в зубі, очищену від карієсу або відновлену після сколу.

Вона повертає зубові природну анатомічну форму, жувальну функцію і герметичність, захищаючи його від впливу бактерій та подальшого руйнування.

Правильно встановлена фотополімерна пломба може прослужити від 5 до 10 років, іноді менше, іноді більше: все індивідуально.

Тривалість залежить не лише від майстерності лікаря, а й від:

• щоденної гігієни — неякісне чищення зубів сприяє накопиченню бактерій і розвитку вторинного карієсу під пломбою;

• харчових звичок — тверда їжа, як-от горіхи, сухарі чи сушена риба, створюють надмірне точкове навантаження на зуб, через що часточка пломби може відколотися вбо тріснути (тріщина теж порушує герметичність);

• прикусу — нерівномірне навантаження чи скреготіння зубами (бруксизм) прискорюють зношування матеріалу.

Під час лікування карієсу стоматолог повністю видаляє уражену емаль: що більшою була каріозна порожнина, то менше рідного зуба залишається. Через це його стінки стоншуються і втрачають природну міцність. Якщо пошкоджено значну частину тканин зуба, в деяких випадках його зміцнюють за допомогою керамічної вкладки, тобто оверлею, або коронки. Звичайна пломба може не витримати щоденного жувального навантаження, підвищуючи ризик перелому зуба чи кореня.

Заміна «зношеної» пломби не потребує сильного обточування здорових тканин. Обточують лише старий реставраційний матеріал і пошкоджені за вторинного карієсу під пломбою або біля неї. Стоматолог акуратно видаляє старий матеріал спеціальними борами, очищає та готує стінки зуба для надійного зчеплення з новим фотополімером, після чого встановлює і моделює нову пломбу.

Раніше встановлену пломбу замінюють не через певну кількість років, а за показань: вона відійшла, посіріла, просіла, стерлася, покрилася мікротріщинами, почала рвати зубну нитку. Без належної герметичності карієсогенні бактерії з часом проникнуть вглиб зуба, зруйнувавши дентин, що призведе до пульпіту. Якщо він переросте у періодонтит, інфекція вийде за межі кореня в кістку, і тоді доведеться лікувати зубні канали.

Під час лікування сколу тканини зуба теж спилюють, але мінімально. Лікар згладжує гострі краї, які можуть травмувати язик, та робить плавний скос емалі. Відтак свіжий фотополімер міцно зчепиться з поверхнею, а межа між рідним зубом і нарощеним шматочком буде непомітною.

Пломба не усуває причину карієсу. Її використовують для відновлення та захисту зуба після видалення уражених тканин, коли утворена порожнина потребує заповнення. Вона не має фіксованого терміну, після якого її обов’язково потрібно замінювати. Однак щонайменше раз на рік необхідно проходити профілактичний огляд у стоматолога, щоб перевіряти її стан і своєчасно змінювати до розвитку ускладнень. Найсерйознішим із яких є втрата зуба.