Бізі Філіппс розповіла про пухлину мозку та чому жінкам важливо дослухатися до себе

«Я не знала, навіщо хочу це зробити. Просто хотіла» — згадує Бізі Філіппс про рішення пройти повне МРТ-сканування тіла. На той момент 47-річна акторка не мала очевидних симптомів пухлини, зокрема, нападів або судом. Її щорічний медичний огляд також не викликав занепокоєння, тому сімейний лікар не бачив необхідності у додатковому обстеженні, про це розповіло видання People.

Але Філіппс вирішила прислухатися до себе. Вона звернулася до лікаря Джастіна Донлана, чоловіка своєї кузини, який переконав її, що розуміння стану власного організму може бути дуже важливим. У лютому 2025 року вона зробила сканування, яке виявило утворення у мозку. Подальше МРТ підтвердило, що це пухлина.

«Мій мозок ніби був зламаний»

2 березня Філіппс перенесла операцію. Біопсія показала, що це олігодендрогліома ІІ ступеня — рідкісний тип пухлини мозку. За словами її нейроонкологині, у США щороку діагностують приблизно 1100–1300 таких випадків.

Особливо показовою для акторки стала розмова з її близькою подругою Мішель Вільямс. Після того як Філіппс розповіла їй про діагноз, Вільямс нагадала, що протягом двох років Бізі не раз повторювала, що її «мозок ніби зламаний».

Тепер, після операції, акторка каже, що більше не відчуває цього. Пухлину вдалося виявити на ранній стадії та видалити, тому хімієтерапія чи променева терапія їй не потрібні. «Я наче знову готова до життя» — говорить вона.

Право на ще одне запитання

Філіппс вбачає у своїй історії важливий урок, особливо для жінок, які часом звикають відмахуватися від власних симптомів або погоджуватися з першим «усе нормально».

Водночас акторка визнає, що можливість пройти таке обстеження — це привілей. Елективне МРТ, яке вона зробила, коштує кілька тисяч доларів і не є доступним для всіх. Тому її головний меседж не у тому, що кожній людині необхідно самостійно робити дорогі повні сканування. Він радше про те, щоб не боятися ставити лікарям запитання, просити пояснень і звертатися по другу думку, якщо щось у власному самопочутті здається незрозумілим.

«Нам часто кажуть, що хвилюватися немає про що, хоча всередині ми відчуваємо, що щось не так» — зазначає Філіппс.

Історія Бізі — не заклик нехтувати рекомендаціями лікарів або самостійно призначати собі обстеження, радше нагадування про те, що власні відчуття теж важливі. Якщо щось змінюється у самопочутті, варто говорити про це, ставити запитання та шукати відповіді.