Тисячі людських мов були просто "стерті": цікаве дослідження

Науковці виявили своєрідний «золотий вік» мовного різноманіття, коли на Землі існували десятки тисяч людських мов. Проте згодом тисячі з них були фактично стерті внаслідок історичних процесів та розширення імперій.

Про це пише Science.

Щороку у світі зникає понад чотири мови, і, за прогнозами дослідників, темпи цього процесу лише зростатимуть.

Науковці проаналізували, як змінювалося мовне різноманіття протягом голоцену, застосувавши байєсівське моделювання, етнографічні дані та оцінки чисельності населення Землі в різні історичні епохи. Дослідження ґрунтувалося на припущенні про максимальний розмір етнолінгвістичних груп і зв’язок між їхньою кількістю та кількістю мов.

Отримані результати свідчать, що зникнення мов не є винятково сучасним явищем. За оцінками вчених, мовне різноманіття почало різко скорочуватися ще протягом останніх одного-трьох тисячоліть після свого історичного максимуму, коли кількість мов у світі була приблизно вдесятеро більшою, ніж нині.

На думку дослідників, з’ясування чинників, які формували мовне різноманіття, є важливим для розуміння історії людства, розвитку культури та когнітивних процесів. Для цього вони поєднали статистичне й соціально-комп’ютерне моделювання, етнографічні матеріали та палеодемографічні оцінки, щоб відтворити траєкторію глобального мовного різноманіття.

Результати свідчать, що до початку одомашнення рослин і тварин у світі існувало менше мов, ніж сьогодні, — приблизно від 4500 до 6000 проти сучасних близько 7500. Згодом зі зростанням чисельності населення збільшувалося й мовне різноманіття.

Вчені також виявили своєрідний «золотий вік» мовного різноманіття, який припав на період 3000 — 1000 років тому. У той час, за їхніми оцінками, у світі могли існувати десятки тисяч мов.

Дослідники дійшли висновку, що масштабна втрата мовного різноманіття розпочалася не внаслідок відносно нещодавньої колоніальної експансії, а значно раніше — із поширенням перших багатонаціональних імперій, які разом зі своїми мовами поширювали також культури та патогени. Це свідчить про те, що вимирання мов, імовірно, відіграло значно вагомішу роль у формуванні сучасного мовного та культурного різноманіття, ніж вважалося раніше.

До слова, вчені з Університету Айови виявили невеликі регуляторні ділянки ДНК, які контролюють мовні здібності людини і мають на них непропорційно великий вплив. Науковці з’ясували, що ці пов’язані з мовленням ділянки існували ще до розділення ліній сучасної людини та неандертальців і залишалися відносно стабільними через еволюційний компроміс, пов’язаний зі збільшенням розміру мозку та ризиками під час пологів.