Найшвидші мови світу: науковці встановили цікаву закономірність

Мови світу відрізняються не лише звучанням чи граматикою, вони також мають різну швидкість мовлення. Попри це, люди зазвичай передають приблизно однакову кількість інформації за той самий час. Науковці пояснюють це тим, що швидкість вимови компенсується щільністю змісту в кожному слові чи складі.

Яка мова вважається найшвидшою

У дослідженні 2011 року вчені порівняли швидкість мовлення у семи мовах і з’ясували, що найшвидше говорять носії японської. У середньому вони вимовляють близько 7,84 складу за секунду, тоді як англомовні — приблизно 6,19 складу. Різниця пояснюється структурою мов: англійські склади часто містять багато звуків, тоді як у японській вони простіші, тому їх можна вимовляти швидше.

Однак це не означає, що японська передає більше інформації. Ще у середині ХХ століття американський учений Клауд Шеннон досліджував, як мова кодує зміст, і запровадив поняття «біт» як одиницю інформації. Він припускав, що англійська мова має значну надлишковість — тобто навіть якщо частину літер прибрати, зміст часто все одно залишається зрозумілим. Пізніші дослідження уточнили ці оцінки, але підтвердили головну ідею: різні мови передають інформацію з різною щільністю.

2019 року вчені з Lyon University проаналізували мовлення 170 людей, які читали тексти 17 різними мовами. Вони зафіксували, що швидкість вимови коливалася від 4,3 до 9,1 складу за секунду. Проте дослідники також виміряли, скільки інформації міститься в кожному складі, використовуючи підхід теорії інформації.

З’ясувалося, що мови, які звучать повільніше, часто передають більше змісту в одному складі. Наприклад, у в’єтнамській кожен склад несе більше інформації, тому для передачі думки потрібно менше слів, ніж у деяких інших мовах.

Коли вчені поєднали швидкість мовлення та інформаційну щільність, вони отримали показник швидкості передачі інформації. Виявилося, що для більшості мов він майже однаковий — приблизно 39 бітів за секунду. Дослідники припускають, що це може бути природною межею того, з якою швидкістю людський мозок здатний сприймати мовлення.

Раніше ми писали про те, що в українській мові означає слово «мжичка». Йдеться про дуже дрібний, майже непомітний дощ або краплі води, що ніби зависають у повітрі. Таке явище виникає через надзвичайно маленький розмір крапель, які падають дуже повільно. Через це здається, ніби волога не падає, а просто огортає простір легким серпанком. Слово має давнє походження і споріднене з поняттями, пов’язаними з туманом та імлою.