Українці чи поляки: хто насправді частіше скоює злочини у Польщі

Російська пропаганда та ті, хто їй піддається у Польщі, активно поширюють наративи про те, що українці — злочинці, і коять багато правопорушень у країні, яка їх прийняла. На тлі цього всього останнім часом критично зросла кількість нападів на самих українців.

У соцмережі X спалахнули гарячі дискусії довкола заяви Конрада Ніжніка — кандидата до Сейму від партії «Конфедерація». Політик стверджує, нібито громадяни України скоюють у Польщі у 10 разів більше злочинів, ніж самі поляки в розрахунку на тисячу осіб. Утім, це виявилося неправдою.

Про це пише InPoland.

Хто коїть більше злочинів у Польщі: українці чи поляки

Детальний аналіз даних Головного управління поліції доводить, що тези про те, що українці вчиняють у Польщі вдесятеро більше злочинів, є маніпулятивними й повністю викривляють реальність.

Офіційна статистика правоохоронних органів свідчить про протилежне. У період з 2022 по 2025 рік у Польщі зареєстрували 800 446 злочинів. З них на частку іноземців припадає 28 396 правопорушень. Причому ця кількість може бути дещо завищеною через випадки, коли в одному злочині брали участь особи з різним громадянством.

Безпосередньо громадяни України могли скоїти 17 027 злочинів.

Якщо зважити на чисельність населення країни, де налічується близько 37,24 мільйона поляків та близько 1,68 мільйона українців, вимальовується чітка пропорція:

• Громадяни Польщі скоюють орієнтовно 20 злочинів на 1 000 осіб;

• Громадяни України скоюють орієнтовно 11 злочинів на 1 000 осіб.

Отже, реальний рівень злочинності серед поляків є вищим, ніж серед українців, які живуть у країні.

Своєю гучною заявою Конрад Ніжнік фактично змішав два абсолютно різні юридичні поняття: кількість засуджених чи фактично скоєних злочинів та кількість осіб, які перебувають у розшуку.

Наразі польська поліція розшукує 54 163 особи, з яких 57% — поляки. Водночас у базах розшуку перебуває 14 402 громадянина України.

Аномальна різниця в реєстрах розшуку зумовлена специфікою міжнародного законодавства та міграційними процесами, а не «кримінальною схильністю».

Польські правоохоронці не мають повноважень розшукувати за кордоном осіб, винних у дрібних правопорушеннях. Міжнародні угоди дозволяють активне транскордонне переслідування лише за важкі злочини — такі, як убивства чи тероризм.

За дрібні правопорушення, несплату штрафів чи неучасть у громадських роботах розшук оголошується суто в межах Польщі. Якщо іноземець виїжджає додому чи в іншу країну під час або після розгляду справи, розшукова справа просто залишається «замороженою» в системі роками.

Саме через накопичення таких формально «завислих» справ у реєстрах виникає статистичний перекіс, який деструктивні сили намагаються видати за нібито підвищену злочинність серед українських біженців та мігрантів.

Поляки нападають на українців: останні новини

Нагадаємо, останнім часом у Польщі значно зросла кількість агресивних інцидентів та злочинів на ґрунті національної упередженості проти українців. Напади трапляються в магазинах, на вулицях, у громадському транспорті й навіть поблизу чи всередині помешкань біженців.

Зловмисники поводяться агресивно, вдаються до образ через українську мову, застосовують фізичне насильство, зброю чи завдають тілесних ушкоджень дітям, підліткам і дорослим у таких містах, як Вроцлав, Плоцьк, Познань, Легниця, Більсько-Бяла та Тримісто.

Більшість із цих випадків супроводжується ксенофобськими вимогами «розмовляти польською» або «повертатися додому». На резонансні події реагують правоохоронці, мерія Вроцлава, дипломатичні установи та МВС Польщі, затримуючи нападників, яким загрожує кримінальна відповідальність. Водночас самі постраждалі зазначають, що через подібні атаки та випадки повільного реагування поліції перестають почуватися в безпеці.

Згідно з даними поліції та опитуваннями, рівень злочинів на ґрунті ненависті й антиукраїнських настроїв у польському суспільстві суттєво зріс. Експерти пов’язують це з токсичною атмосферою в соцмережах, діяльністю російських тролів, політичними та історичними суперечками.

На тлі цих подій прем’єр-міністр Дональд Туск застережно закликав не допустити зростання ксенофобії, наголосивши, що оцінювати людей за національністю небезпечно для демократії, а фундаментом держави залишається солідарність.