40 років після аварії на ЧАЕС: вовки адаптувалися до радіації та навчилися боротися з раком
Генетичний аналіз виявив у чорнобильських хижаків понад три тисячі мутованих генів, що допомагають виживати під впливом радіації.
Вовки / © Pixabay
У лісах навколо руїн Чорнобильської АЕС, де рівень радіації залишається небезпечним для людей, вовки не просто виживають, а процвітають. Нове дослідження генетиків Прінстонського університету свідчить: за десятиліття експозиції ці хижаки розвинули унікальні механізми захисту від раку.
Про це пише видання Sciencealert.
Генетичний щит проти пухлин
Дослідницька група під керівництвом еволюційних біологів Кари Лав та Шейна Кемпбелл-Стейтона виявила, що чорнобильські сірі вовки (Canis lupus) мають суттєві генетичні відмінності від своїх родичів з інших куточків світу. Вчені проаналізували зразки крові вовків із зони відчуження, Білорусі та національного парку Єллоустоун (США) і виявили понад 3 100 генів, що працюють інакше в умовах радіації.
Найважливіше відкриття стосується 23 генів, пов’язаних із раком. Виявилося, що ці гени у чорнобильських вовків значно активніші, що допомагає тваринам ефективніше боротися з пухлинами.
«Можливо, у цій популяції виникла генетична варіація, яка дозволяє окремим особинам бути більш стійкими до радіації. Вони можуть хворіти на рак з тією ж частотою, але це не впливає на їхню життєдіяльність так сильно, як на тварин поза межами зони», — пояснює Шейн Кемпбелл-Стейтон.
Чому популяція вовків зросла усемеро?
Згідно з даними екологів, щільність популяції вовків у Чорнобильській зоні відчуження усемеро вища, ніж у сусідніх незабруднених заповідниках. Це перетворило зону на своєрідний «радіоактивний Едем» для хижаків.
Постійний вплив низьких доз радіації протягом багатьох поколінь сформував особливий генетичний профіль тварин. Вони живуть у середовищі, де радіація накопичується в харчовому ланцюгу: від рослин до травоїдних і нарешті до вовків. Проте саме хижаки демонструють найкращу адаптацію до цього «навантаження».
Ключ до лікування раку у людей
Науковці вбачають у чорнобильських вовках унікальну можливість для медицини. Дані дослідження порівняли з генетичним атласом раку людини (TCGA) і знайшли маркери 10 типів пухлин, спільних для людей і собак.
«Ми почали співпрацювати з онкологами та фармацевтичними компаніями, щоб зрозуміти, чи можуть ці відмінності стати основою для створення нових терапевтичних мішеней для лікування раку у людей», — зазначають дослідники.
Раніше ми писали про те, що вовки-мутанти на території Чорнобильської зони відчуження розвинули стійкість до раку.