Ажіотаж через гречку: чому зростають ціни і чи очікувати дефіциту в Україні

Після подорожчання гречки до 75,05 грн за кілограм українці почали купувати крупу про запас, побоюючись подальшого зростання цін і можливого дефіциту. Як наголошує експертка, подорожчання гречки пов’язане не зі скороченням посівів.

Про це розповіла експертка Світового банку Оксани Руженкова у коментарі «Фокус».

Наприкінці квітня середня ціна гречки зросла до 75,05 грн за кілограм, тоді як у березні вона становила близько 53,75 грн, за даними «Мінфіну». Таке подорожчання традиційно спричиняє ажіотаж, і частина покупців починає робити запаси, побоюючись подальшого зростання цін або дефіциту.

Втім дефіциту гречки в Україні немає і не прогнозується. За її словами, довоєнне споживання становило близько 90 тис. тонн, однак зараз воно фактично нижче через виїзд частини населення.

У 2025 році в Україні зібрали 82,7 тис. тонн гречки — це менше за довоєнні обсяги споживання, але різниця не є критичною. До того ж гречка може зберігатися до трьох років, а запаси попередніх сезонів підтримують стабільність ринку. Для порівняння, врожай становив:

• 2021 року — 106 тис. тонн

• 2022 року — 147,7 тис. тонн

• 2023 року — майже 208 тис. тонн, що суттєво перевищувало внутрішні потреби та створило запас на наступні періоди.

Чому зростають ціни на гречку

Однією з причин зростання цін на гречку є поведінка самих споживачів. Після новин про менший урожай або скорочення посівних площ частина українців починає активно скуповувати крупу про запас. Це створює ажіотажний попит, який додатково штовхає ціни вгору.

«Люди, прочитавши інформацію про менший урожай, заходять в магазин, бачать ще відносно невисоку ціну й купують гречку про запас, забезпечуючи персональну продовольчу безпеку. На тлі такого ажіотажу запаси крупи у ритейлерів швидко скорочуються, тому вони частіше звертаються до аграріїв, щоб поповнити полиці. Аграрії, своєю чергою, бачать підвищений попит і починають підіймати ціну. Тобто по факту саме ажіотаж на ринку провокує зростання цін», — пояснила експертка.

Водночас фахівчиня зазначає, що частина споживачів може переключатися на дешевші альтернативи, як-от кускус чи булгур, що допомагає збалансувати попит. Вона підкреслює, що підстав для паніки немає, адже ринок забезпечений іншими продуктами харчування. Також очікується сезонне здешевлення молочної продукції та яєць, що частково стабілізує загальну ситуацію з цінами.

Чи варто сподіватися на дешеву гречку

Навіть за відсутності дефіциту гречки на ринку суттєвого зниження цін очікувати не варто. За прогнозами, посівні площі під цією культурою можуть скоротитися ще приблизно на тисячу гектарів у порівнянні з минулим роком. Водночас обсяги врожаю залежать не лише від площ, а й від погодних умов, зрошення та ефективності роботи аграріїв.

Як зазначила Руженкова, розраховувати на здешевлення гречки найближчим часом підстав немає. Вона наголосила, що зростання вартості пального суттєво впливає на собівартість виробництва, адже саме на ньому працює сільськогосподарська техніка. У разі відсутності стабілізації паливного ринку це напряму відобразиться на продовольчій інфляції.

За її словами, подальше подорожчання пального може призвести до зростання цін не лише на крупи, а й на інші продукти харчування.

«Тобто, нинішні ціни на продукти можуть зрости на 10–14% восени, якщо паливну кризу не буде врегульовано», — зазначила експертка.

Що з посівною гречки

У 2025 році в Україні скоротилися площі під гречкою: аграрії засіяли приблизно на 33% менше земель — близько 30 тис. гектарів у порівнянні з 2024 роком. Додатково на врожай вплинули погодні умови — прохолодне та дощове літо знизило ефективність вирощування. У результаті середня врожайність становила 13,9 ц/га проти 14,7 ц/га роком раніше.

Сукупно це призвело до того, що валовий збір гречки у 2025 році скоротився майже на 38%. За прогнозами експертів, у 2026 році виробництво також може залишитися нижчим за попередні рівні, залежно від площ посівів і врожайності. Якщо посівні площі становитимуть близько 56,8 тис. гектарів, а врожайність — 13,7 ц/га, виробництво може сягнути близько 78 тис. тонн.

Водночас внутрішнє споживання гречки в Україні оцінюється приблизно у 90 тис. тонн на рік. За такого сценарію ринку може бракувати близько 12 тис. тонн, однак цей розрив не вважається критичним за умови наявності перехідних запасів. Проте експерти зазначають, що він може створювати додатковий тиск на ціни в торговельних мережах.

«Завдяки відносно недорогим овочам українці досить спокійно пройшли зимовий період 2025-2026 років. Борщовий набір коштував значно дешевше, ніж у попередні роки війни, коли країна втратила частину промислового овочівництва, зосередженого переважно в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях. Після цього виробництво почало зміщуватися в центральні та західні регіони України. Саме там аграрії наростили вирощування овочів і фактично компенсували частину втрачених обсягів, що допомогло перекрити дефіцит», — зауважила Оксана Руженкова.

Україна втратила понад мільйон гектарів посівних площ

Через російську агресію, окупацію частини територій та мінування Україна втратила понад мільйон гектарів сільськогосподарських земель, які могли б використовуватися для посівів. Водночас, за словами Руженкової, проблема полягає не лише у площах, а й у втраті регіональної спеціалізації аграрного виробництва.

Вона пояснила, що на окупованих територіях була зосереджена важлива частина виробництва, зокрема раннє тепличне овочівництво в Запорізькій області, де вирощували перець, редис, помідори, огірки, кабачки та баклажани. Також значну роль відігравали райони Каховки, Миколаївщини та Херсонщини, де вирощували широкий спектр ґрунтових овочів і фруктів — від цибулі та томатів до винограду, персиків і абрикосів.

Частина цієї продукції йшла не лише на внутрішній ринок, а й на переробку для виробництва консервації, кетчупів і томатної пасти. За словами Руженкової, Україна раніше входила до трійки найбільших світових виробників томатної пасти, однак втрати на півдні суттєво вплинули на цю позицію. Вона підкреслила, що йдеться не лише про втрату земель, а й про зміну ролі країни на аграрній мапі світу, що має значення і для інших ринків, зокрема круп.

Чому аграрії не дуже люблять гречку

Для аграріїв гречка не належить до пріоритетних культур, оскільки має нижчу врожайність порівняно з пшеницею та іншими експортно орієнтованими культурами. З тієї самої площі фермери отримують менший обсяг продукції, при цьому суттєво підвищити її рентабельність складно. Саме тому виробники частіше віддають перевагу більш прибутковим експортним культурам.

«Україна може увійти в наступний сезон із великими перехідними залишками олійних і зернових культур. Тому потрібно думати, що робити з нереалізованим урожаєм, адже місце на елеваторах потрібно буде звільняти під нову продукцію», — йдеться у коментарі експертки.

Вона підкреслила, що для України як переважно сировинної економіки експорт залишається ключовим напрямом розвитку агросектору. Водночас обсяги експорту гречки в наступному сезоні, ймовірно, залишатимуться обмеженими, оскільки вона програє конкуренцію іншим зерновим та олійним культурам, які аграрії намагатимуться реалізувати в першу чергу.

Як ми писали, наразі Україні наразі спостерігається низька ціна на картоплю через великі обсяги врожаю та дрібні бульби, що сформувалися внаслідок посушливого літа. Фермери продають торішню продукцію по 5–11 грн за кілограм, що значно дешевше, ніж рік тому. Водночас на ринку вже з’являється імпортна рання картопля, яка коштує близько 90 грн за кілограм, але через високу ціну попит на неї поки низький. Експерти попереджають, що поточна цінова стабільність тимчасова: запаси швидко скорочуються, і вже найближчим часом можливе різке подорожчання через дефіцит пропозиції.