Мобілізація жінок: кого у жовтні можуть викликати до ТЦК за повісткою

Останнім часом в Україні активно дискутували щодо можливого проведення жіночої мобілізації. Такий крок міг би частково закрити кадровий дефіцит у війську, однак водночас він здатен спровокувати серйозні демографічні та соціальні проблеми.

Про те, чи будуть щось змінювати у мобілізації і чи торкнуться питання хоч якось жінок, розповіли журналісти «УНІАН».

Мобілізація від 1 жовтня: чи зміниться щось для жінок

Нині примусова мобілізація жінок не проводиться — вступити до лав ЗСУ вони можуть лише за власним бажанням. У парламенті підтвердили, що це питання зараз навіть не стоїть на порядку денному, а відповідних законодавчих ініціатив у Верховній Раді немає.

Отже, від 1 жовтня суттєвих змін очікувати не варто, і поповнити лави захисників жінки зможуть лише у статусі доброволиць.

Будь-які публічні заяви чи міркування експертів про необхідність залучення жінок до служби 2026 року в парламенті закликають вважати лише їхньою приватною думкою, яка не має стосунку до офіційного курсу держави.

Таким чином, військова служба для українських жінок залишається добровільною.

Ті, хто хоче долучитися до війська, мають пройти військово-лікарську комісію, успішно пройти співбесіду в обраному підрозділі та укласти контракт. Водночас потенційним військовослужбовицям слід враховувати, що без поважних підстав демобілізуватися до завершення бойових дій вони не зможуть.

Хто з жінок має бути на військовому обліку і кому може надійти повістка

Чинне законодавство зобов’язує окремі категорії жінок перебувати на військовому обліку. У жовтні перелік таких спеціальностей залишиться незмінним: йдеться про лікарок, медсестер, стоматологів та фармацевтів.

Реєстрація здійснюється одразу після здобуття медичної освіти — навіть якщо випускниця не працює за здобутим фахом.

Наявність військово-облікового документа не означає автоматичного призову на службу, адже облік потрібен передусім для моніторингу кадрового резерву держави.

Навіть медикині потрапляють до війська лише за власною згодою. Найчастіше вони отримують посади бойових медикинь, хоча мають можливість вибрати інші.

Водночас статус військовозобов’язаної накладає певні обмеження. Зокрема, працевлаштування медикинь можливе лише за наявності відповідного документа з ТЦК.

Крім того, їм можуть надходити повістки для звірки персональних даних, а нехтування ними загрожує адміністративним штрафом.

Утім, жодних обмежень щодо виїзду таких жінок за кордон наразі немає.

Мобілізація жінок в Україні: реакція ЄС на слова Кремля

Нагадаємо, єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що не має жодної інформації про те, що Європейський Союз нібито переконує Україну проводити мобілізацію жінок. Так посадовець прокоментував фейк Служби зовнішньої розвідки РФ про те, що європейські країни начебто наполягають на залученні українок до військової служби через нестачу людських ресурсів.

Кубілюс назвав саму ідею того, що Європа могла б диктувати Україні правила проведення мобілізації, дивною та зазначив, що не здивований походженням подібних заяв із Кремля.

Заяву російської розвідки спростували й в українському Центрі протидії дезінформації, наголосивши, що примусова мобілізація жінок в Україні не проводиться і не планується, а жоден посадовець ЄС чи України не виступав з подібними ініціативами.