Втік у СЗЧ і подав до суду: апеляція відмовила чоловіку, який намагався скасувати мобілізацію та рішення ВЛК

Суд відмовив мобілізованому українцю, який намагався оскаржити призов, процедуру ВЛК та накази про зарахування до лав ЗСУ. Позивач наполягав на порушеннях під час проходження медогляду та сумнівності оформлення документів. Водночас, опинившись у військовій частині, чоловік утекав зі служби, через що відкрито кримінальне провадження.

Колегія Другого апеляційного адміністративного суду підтвердила законність рішення першої інстанції. У постанові вказано, що жодних фактів чи доказів порушення порядку призову надано не було.

Про це пише «Судово-юридична газета».

Обставини справи

До суду звернувся чоловік, який просив скасувати довідку та протокол ВЛК від 11 грудня 2024 року в частині визначення його придатності до військової служби, визнати протиправними постановку на військовий облік та призов під час мобілізації, а також скасувати накази про його мобілізацію та зарахування до особового складу військової частини.

Як встановили суди, у грудні 2024 року під час перевірки документів у Мукачівському районі представники Національної поліції разом із військовослужбовцями ТЦК встановили, що чоловік має порушення правил військового обліку. Йому запропонували прибути до ТЦК та СП для уточнення даних, після чого він був направлений на проходження військово-лікарської комісії.

За результатами медичного огляду ВЛК визнала чоловіка придатним до військової служби у визначених категоріях військових частин. Після цього ТЦК видав наказ про його призов під час мобілізації, а з 12 грудня 2024 року його було зараховано до списків особового складу військової частини.

Що сталося після зарахування до військової частини

У матеріалах справи 520/24048/25 зазначено, що 13 грудня 2024 року військовослужбовець самовільно залишив військову частину.

За цим фактом було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану.

У військовій частині також повідомили суд, що після зарахування до списків особового складу чоловік набув статусу військовослужбовця, однак із рапортом про звільнення зі служби або документами, які давали б право на відстрочку чи звільнення, він не звертався.

Чому чоловік вимагав скасувати мобілізацію

Позивач стверджував, що під час проходження ВЛК були допущені порушення.

Зокрема, він посилався на те, що:

• частина необхідних медичних досліджень нібито не проводилася;

• у документах ВЛК були недоліки в оформленні;

• він не мав можливості надати медичні документи перед оглядом;

• окремі документи могли бути підроблені;

• накази про призов та зарахування до військової частини є похідними від незаконного рішення ВЛК.

Також чоловік зазначав, що за фактом можливого підроблення документів ВЛК були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Позиція відповідачів

Представники ТЦК та військової частини заперечували проти позову.

Вони вказували, що чоловік пройшов медичний огляд, був визнаний придатним до військової служби та законно призваний під час мобілізації. Також відповідачі наголошували, що сам факт відкриття кримінального провадження за можливим підробленням документів не підтверджує автоматично незаконність висновку ВЛК.

Що вирішив суд

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що під час розгляду справ щодо рішень ВЛК суди перевіряють законність процедури проведення медичного огляду, але не можуть самостійно визначати, чи є людина придатною або непридатною до військової служби замість медичної комісії.

Суд звернув увагу, що визначення діагнозів та оцінка стану здоров’я належать до повноважень ВЛК, а адміністративний суд не є спеціалізованою медичною установою.

Водночас суд перевірив, чи була дотримана сама процедура проходження ВЛК. У матеріалах справи не знайшли доказів того, що медичний огляд провели з порушеннями або що документи ВЛК були сфальсифіковані.

Щодо відсутності окремих досліджень суд зазначив, що не всі аналізи та обстеження є обов’язковими для кожної особи: частина з них проводиться за медичними показаннями.

Також суд зазначив, що у разі незгоди з рішенням ВЛК позивач мав право звернутися до ВЛК регіону або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку, однак доказів такого звернення у справі не було.

Остаточне рішення суду

Колегія суддів дійшла висновку, що порушень законодавства з боку ТЦК, ВЛК або військової частини не встановлено.

У зв’язку з цим суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду— без змін.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з моменту ухвалення.

Мобілізація в Україні — останні новини

Нагадаємо, останнім часом в Україні активно дискутували щодо можливого проведення жіночої мобілізації. Такий крок міг би частково закрити кадровий дефіцит у війську, однак водночас він здатен спровокувати серйозні демографічні та соціальні проблеми. Від 1 жовтня суттєвих змін очікувати не варто, і поповнити лави захисників жінки зможуть лише у статусі доброволиць.

Будь-які публічні заяви чи міркування експертів про необхідність залучення жінок до служби 2026 року в парламенті закликають вважати лише їхньою приватною думкою, яка не має стосунку до офіційного курсу держави.

Таким чином, військова служба для українських жінок залишається добровільною.

Раніше у Сумському обласному ТЦК повідомили проте, що наявність другого паспорта не звільняє українців від мобілізації. Для людей із двома громадянствами діють такі самі правила та закони, як і для всіх інших військовозобов’язаних.