У Києві під час війни збудували лише чотири нові укриття: чому так сталося

Попри понад чотири роки повномасштабної війни та постійні російські атаки, у Києві збудували лише чотири нові захисні споруди цивільного захисту. Водночас потреба столиці у сховищах майже удвічі перевищує наявну кількість.

У КМДА пояснили, чому будівництво нових укриттів просувається так повільно.

Скільки нових укриттів з’явилося у Києві

За інформацією директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, від початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту Києва включили лише чотири новозбудовані об’єкти.

«З початку 2022 року до фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) Києва включено 4 новозбудованих об’єкти, з них: 2 протирадіаційні укриття у Дарницькому районі, що розташовані на території закладів освіти загальною місткістю 540 осіб та 2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі приватної та комунальної форми власності загальною місткістю 2195 осіб«, — повідомив на запит ТСН.ua Роман Ткачук.

Водночас у столиці наразі доступно або обладнано 4358 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. З них 512 сховищ, два протирадіаційні укриття, 47 споруд подвійного призначення, одне мобільне укриття та 3796 найпростіших укриттів.

Потреба значно більша

У Департаменті муніципальної безпеки зазначають, що районні державні адміністрації та структурні підрозділи КМДА вже визначили реальну потребу столиці у захисних спорудах.

«РДА та структурні підрозділи КМДА сформували потребу в об’єктах фонду ЗСЦЗ. Вона затверджена рішенням Київради та становить 7894 об’єкти. Потребу у фонді ЗСЦЗ сформовано з урахуванням наявних об’єктів, необхідності покращення рівня захисту, а також планування розвитку мережі засобів колективного захисту», — додає Роман Ткачук.

Чому будівництво просувається повільно

У КМДА пояснюють, що зведення нових захисних споруд є тривалим процесом. Він включає проєктування, проходження експертизи, будівельні роботи, технічний нагляд та введення об’єктів в експлуатацію.

Крім того, темпи робіт залежать від підрядних організацій і низки зовнішніх чинників.

«Виконання будівельних робіт залежить від підрядних організацій. Однією з основних причин можливого відтермінування реалізації проєктів є воєнний стан, який суттєво впливає на всі сфери економіки, зокрема на будівельну галузь. Відчутним фактором є нестача кваліфікованих працівників, що значною мірою пов’язано з мобілізаційними заходами. Також на темпи виконання робіт впливають безпекова ситуація, перебої з постачанням будівельних матеріалів, погодні умови, тимчасові відключення електроенергії, необхідність коригування проєктно-кошторисної документації та проведення додаткових процедур закупівель», — пояснює Роман Ткачук.

У Департаменті муніципальної безпеки також зазначили, що не є головним розпорядником бюджетних коштів на будівництво об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, тому не володіють інформацією щодо фінансування цих робіт.