Як мішки з-під корму та борошна стали частиною історії моди

Сьогодні ми не замислюємося, як на фабриках роблять одяг та взуття, адже у магазинах є все необхідне, будь-яких розмірів та на будь-який смак. Але були часи, коли звичайний одяг вважався розкішшю або був недоступним. У таких ситуаціях часто на допомогу приходила винахідливість та вміння шити. Прекрасний приклад тому — мода у 1920-1960-ті роки у США та Канаді. У цей період країни були змучені Великою депресією, а потім виснажливою війною, і якщо в містах жінки, як і раніше, могли купувати речі, то в сільській місцевості для багатьох це було значно важче і через фінансовий складник, і через банальну відсутність товарів. Саме в цей період багато жінок починають носити самостійно пошиті сукні з бавовни, яка раніше була звичайними мішками з-під борошна, кормів та круп.

Спочатку корми продавалися оптом у бляшаних та дерев'яних бочках і закуповувалися фермерами величезними кількостями для худоби, але починаючи від середини 19 століття, виробники замінили їх на мішковину. Потім до 1920 років, коли ціни на бавовну впали, стали переходити на бавовняні мішки. Ця тканина була простою, міцною і, як виявилося, ідеально підходила для повторного використання.

З потреби багато жінок почали шити з мішків різні предмети для домашнього побуту, одяг, іграшки, рушники. Мішки спочатку були з білої бавовни з нанесеним на них логотипом виробника корму, тому перед повторним використанням їх добре прали і намагалися позбутися чорнила, але зробити це було непросто, тому іноді їх залишали як є.

Першими потенціал мішків зрозуміли виробники комбікорму. Вирішивши заробити та розширити бізнес, вони вигадали зовсім небачену інновацію — етикетки, які легко можна було видалити з мішків. Логотип був зроблений з водорозчинного чорнила, пізніше деякі фірми використовували паперову етикетку. Все це викликало зростання продажів, адже тепер не потрібно було виснажливо намагатися вивести логотипи з тканини. Потім вони пішли далі та трансформували цю ідею у тканину з принтом. Тепер комбікорм і крупи продавалися в яскравих мішках з квіточками, клітинками та іншими милими малюнками, і це дуже приваблювало, оскільки яскрава тканина була дорогою, а бавовняні мішки дешевшими та дозволяли зробити бажаний дизайн вбрання самостійно для всієї родини. Таким чином, головними покупцями становили вже не фермери, а їхні дружини, які наполягали, щоб чоловіки купували комбікорм саме тієї марки, яка робила, на їхню думку, найкращий дизайн бавовняних мішків.

Серед виробників круп, цукру, кормів та борошна почалася конкуренція. Тепер всі акції та реклама кормів робилися винятково під жінок, деякі компанії навіть наймали дизайнерів, щоб зробити свої мішки унікальнішими, розробляли особливі принти, випускали мішки з дитячими принтами. Почали розвиватися суміжні галузі, такі як друк буклетів з інструкціями про те, як створювати одяг та інші предмети домашнього побуту з мішків, а також із зазначенням їхньої кількості певного розміру, необхідного для конкретної речі.

Таким чином сукня, що з'явилися через бідність і ощадливість, почала поступово перетворюватися на модний виріб. У багатьох штатах проводилися конкурси, де учасниці представляли свої сукні з мішковини, у деяких навіть було передбачено грошові винагороди.

Під час Другої світової війни, коли виробництво текстилю обмежувалося через військові цілі, в країні особливо заохочувалося повторне використання мішків для корму, акцентувалася, що це патріотичний обов'язок. Саме тому в 40-х роках було випущено кілька книжок з викрійками для шитися з мішків, і вони мали величезний успіх, також викрійки публікувалися в журналах та газетах, що розповсюджуються у сільських місцевостях.

У моді сукні з бавовни протрималися досить довго, адже були дешевими за собівартістю і ні чим не поступалися вбранням із журналів. Але після війни традиційні тканини та одяг почали повертатися до магазинів і, попри те, що виробники кормів всіляко намагалися заохочувати покупчинь, до кінця 60-х років тканинні мішки для корму вже залишилися в минулому – мода стала доступнішою, а бавовну замінило паперове упакування.

Проте слід історії сукні з мішків залишили значний став символом "економічної моди" і культовою частиною сільського життя. Також у подібному мінівбранні знялася 1951 року 24-річна Мерілін Монро. Автором знімка був фотограф журналу Look Ерл Тайзе. На фото молода кінозірка позує у мішку з-під картоплі.

Читайте також:

• Анорак, ромпер та кюлоти: 15 незвичайних назв речей, які має знати кожна модниця

• Зручно та модно: 5 пар культового взуття

• Від королів до супермоделей: хтось із знаменитих особистостей любив носити леопардовий принт

• Від дитячого взуття до безсмертного тренду: історія популярності туфель Мері Джейн