Вчені з’ясували, з чого насправді робили давньогрецькі персні: відповідь здивувала
Дослідження артефактів показало, що давня еліта Греції та Криту носила персні з позаземного заліза.
Кільце
Науковці дослідили десятки давніх артефактів і з’ясували, що чимало старовинних грецьких і критських каблучок зроблені з метеоритів. Представники еліти носили ці космічні прикраси як символ своєї влади та високого статусу.
Про це повідомляє Daily Galaxy.
Під час наукової роботи дослідники провели хімічний аналіз 91 стародавнього залізного предмета з Греції та Криту. Отримані результати виявили 13 каблучок , що містять значну кількість нікелю. Проаналізувавши дані, дослідники дійшли висновку, що 10 із них, імовірно, були виготовлені із заліза з метеоритів, тоді як інші три потребують подальшого вивчення.
Більшість інших досліджених об’єктів не містили нікелю, що стало для вчених доказом земного походження їхнього заліза, обробленого за допомогою ранніх методів плавлення. Для порівняння, метеоритне залізо зазвичай містить набагато більшу частку нікелю.
Особливості знахідок та їхнє походження
Усі 13 об’єктів, що містили нікель, виявилися каблучками або фрагментами перснів. Багато з них були прикріплені до великих, плоских шматків гравірованого металу. Це свідчить про те, що це були персні-печатки. Серед них дослідники вважали дев’ять дуже ймовірними, а один — цілком імовірним метеоритного походження, залишивши три об’єкти для подальших досліджень.
Більшість таких предметів виготовляли з кількох металів. Нікелевмісне залізо поєднувалося із золотом, сріблом або бронзою, що ставило цей незвичайний матеріал в один ряд із найдорожчими цінностями того часу. Археологічні розкопки підтвердили цей зв’язок: каблучки походять з елітних гробниць, будинків та храму в південній Греції та на Криті.
Зокрема, один перстень виявили в храмі Анемоспілія на Криті, а інші нікелеві каблучки походженням із толосів та камерних гробниць знайшли разом із іншими цінними предметами.
Це три давньогрецькі персні, які, на думку дослідників, були виготовлені з використанням заліза з метеоритів та інших дорогоцінних металів. / © Journal of Archaeological Science
Вчені вважають, що такі каблучки були символом влади для представників мінойської та мікенської еліти. Як зазначив дослідник Манцурані, «знахідки свідчать про те, що метеоритне залізо використовувалося як дорогоцінний матеріал для предметів особливої цінності та для людей високого статусу».
Джерело сировини та єгипетський контекст
Оскільки в Греції та на Криті метеорити майже не знаходять, дослідники припускають, що залізо привезли з Єгипту, де їх набагато більше через пустелі. Учений зв’язує це з тогою тодішньою торгівлею, а не з якимось конкретним каменем.
У Єгипті теж робили цінні речі з метеоритів. Наприклад, 2016 року вчені дослідили кинджал фараона Тутанхамона (знайдений 1925 року біля мумії) за допомогою спеціального сканера.
Аналіз показав, що лезо містить 10,8% нікелю та 0,58% кобальту — це доводить, що воно зроблене з метеорита. Сам кинджал має золоту ручку та піхви. Дослідники підтвердили, що давні єгиптяни вважали метеоритне залізо великою цінністю.
Нинішнє грецьке дослідження не підтвердило остаточно, що грецькі каблучки використовували саме єгипетський матеріал. Гунель і Манцурані натомість пропонують Єгипет як імовірне джерело через рідкісність метеоритів у Греції та наявність розвинених торговельних зв’язків бронзової доби між цими регіонами.
Зникнення метеоритних виробів
Під час дослідження вчені помітили різницю: метеоритне залізо йшло на створення охайних каблучок, тоді як звичайне виплавлене залізо використовували для простіших речей.
Проте згодом ця традиція зникла. У регіоні не знаходять метеоритних каблучок, вік яких би датувався пізніше 12 століття до нашої ери. Як зазначив Манцурані, «їхнє зникнення сталося приблизно в часи краху пізньої бронзової доби та кінця мікенської цивілізації на півдні Греції».
Нагадаємо, ассирійський список царів, який довгий час вважали майже повним, може приховувати важливі прогалини. Дослідники знайшли свідчення про трьох правителів, чиї короткі правління не потрапили до усталеної історичної картини.