Трьох нових царів Ассирії виявили в давніх записах: що приховували літописи

Висловлювання «історію пишуть переможці» справджується не завжди. Утім, воно точно пояснює, чому з часом зникають сюжетні лінії та династії, невигідні тим, хто приходить до влади — нерідко сумнівними шляхами — та замовляються хроніки з цілеспрямованим замовчуванням кривавих пасажів і родинних інтриг.

Яскравий приклад — три нові ассирійські царі, які несподівано з’явилися з небуття, а точніше — з клинописних табличок. Це відкриття доповнило перелік ассирійських монархів, який понад 100 років вважався повністю сформованим. Про це пише Science Alert.

«Схованi у тiнi»: дослідники відкрили трьох нових ассирiйських царiв і ще один виток історії

Нововиявлених правителів Новоассирійського царства (близько 1000–609 рр. до н. е.) ідентифікували дослідники-ассиріологи Александр Йоганнес Едмондс із Мюнстерського університету та Екарт Фрам із Єльського університету.

Опубліковані в Journal of Cuneiform Studies результати стали сюрпризом: ніхто й подумати не міг, що знайдуться нові правителі Новоассирійського царства. Однак протягом століть троє правителів залишалися в тіні.

Усі три володарі мають спільні риси: кожен зійшов на престол у столиці Ашшур, ймовірно, користувався значною підтримкою ассирійської еліти під час свого короткого правління. Зрештою, їх повалили та частково викреслили із пам’яті.

Перший із цих правителів — Тіглатпаласар, який владарював у 763–762 роках до н. е. за бурхливих обставин. Докази його існування виявили на погано збереженій табличці з Ніневії, опублікованій понад 125 років тому. Вона фіксує дарування землі й містить ім’я Тіглатпаласара, але тривалий час її помилково приписували Тіглатпаласару III.

Інші джерела згадують заколот того періоду, якому передували чума та сонячне затемнення. Ймовірно, це спровокувало повстання Тіглатпаласара проти його племінника Ашшур-дана III та паралельне правління країною.

Другий цар, Салманасар, утримував владу між 747 та 745 роками до н. е. Дослідники переглянули артефакти, зокрема, суперечливу стелу, знайдену в Іраку 1894 року. Його ім’я на ній було перекрите іменем наступника — Тіглатпаласара III. Коротка й туманна каденція цього Салманасара цілком вписується в тогочасну епоху політичного хаосу, васальних змов і набігів кочовиків.

Останній із трійки — Ашшур-убалліт, який теж правив недовго — у 913–912 роках до н. е., пережив узурпацію, знищення зображень та забуття. В одній із табличок йдеться, що він виділив срібло на реставрацію посудини для першокласного пива на честь головного бога Ашшура.

Проте його пам’ятник понівечили: зрізали голову, руки та царські інсигнії, перетворивши статую на стелу на честь узурпатора, який не хотів визнавати сумнівність свого сходження на престол.

Це дослідження демонструє, що історія Новоассирійського царства була далеко не такою безхмарною, як її змальовує «Ассирійський список царів», де спадкоємність влади від батька до сина виглядає впорядкованою та безкровною.

«Здається, Ассирійський царський список подає ідеалізовану версію ассирійської царської влади, в якій будь-які заворушення та все нестабільне фактично стерто з літопису», — кажуть дослідники.

Археологічні знахідки: останні новини

Нагадаємо, мексиканські археологи виявили у східному штаті Веракрус стародавні руїни ранньокласичного періоду (200–600 рр. н. е.) зі слідами культури мая. На місці розкопок Кампо В’єхо поблизу міста Коатепек дослідники знайшли унікальну круглу кам’яну платформу з плитняка та вапняку, яка не має аналогів у цьому регіоні.

Президентка Клаудія Шейнбаум оголосила, що уряд спрямує ресурси на дослідження та реставрацію пам’ятки. Окрім платформи, науковці Національного інституту антропології та історії знайшли моноліт заввишки 1,88 метра.

На ньому зображено сцену з двома персонажами еліти, один з яких має риси мая, що отримують «божественну рідину», ймовірно, воду від божества. Археологи припускають, що цей сюжет може бути пов’язаний із періодом масштабної посухи в регіоні.