Її шукали понад століття: археологи відкрили гробницю з золотом віком 2700 років

В Італії археологи натрапили на велике поховання етрусків, створене приблизно 2700 років тому. Гробницю знайшли у Вульчі — стародавньому місті на північ від Риму. Усередині вціліли десятки поховальних предметів, хоча протягом століть сюди намагалися проникнути грабіжники.

Про результати розкопок повідомило Італійське управління археології, образотворчого мистецтва та ландшафту провінції Вітербо та Південної Етрурії (SABAP-VT-EM), передає Live Science.

Поховання належить до VII століття до нашої ери та складається щонайменше з трьох камер. Їхні дахи обвалилися, однак саме під уламками археологи виявили чимало предметів, які пролежали там століттями.

Серед них — зброя, золоті й бронзові пластини, частини колісниці, прикраси, елементи одягу та рідкісна пара жіночого взуття. Дослідникам також вдалося знайти майже повний комплект посуду для бенкету. Деякі посудини залишалися там, де їх розмістили під час поховання.

Ще однією незвичайною знахідкою став бронзовий триніжок із Родосу. Сукупність виявлених речей, за словами співкерівника проєкту та археолога Британського музею Крістіана Мазе, вказує на винятково високий статус поховання. Він назвав його «гробницею найвищого рангу».

До цієї знахідки археологи фактично йшли понад століття. Ще 1889 року Стефан Гзелл досліджував цвинтар у Вульчі та виявив контури великого кургану. Він припускав, що всередині може бути поховання, проте продовжити пошуки не зміг через нестачу часу та грошей.

Цього літа учасники проєкту «Повернення до Вульчі» дісталися до похоронних камер усередині цього кургану. Причому масштаби споруди виявилися більшими, ніж припускали раніше.

Гзелл свого часу оцінював діаметр кургану приблизно у 31 метр. Нинішні попередні розрахунки дослідників допускають, що він може бути співмірним із Куккумеллою — найбільшим відомим етруським курганом у Вульчі, діаметр якого сягає приблизно 70 метрів, — або навіть більшим за нього.

За оцінкою Мазе, знахідка може бути однією з наймонументальніших пам’яток Вульчі.

Місто переживало розквіт у період, коли етруски контролювали значну частину центральної Італії. Від IV століття до нашої ери їхнє суспільство почало занепадати на тлі посилення Риму. Через те, що етруська мова залишається розшифрованою лише частково, саме археологічні пам’ятки дають значну частину відомостей про цю цивілізацію.

Наразі місце розкопок знову засипали землею, щоб зберегти курган і гробницю. Повернутися до досліджень археологи планують 2027 року.

Нагадаємо, археологи виявили всередині австрійської гори мережу давніх шахтних камер завдовжки близько 300 метрів, де сіль тисячоліттями зберігала сліди життя людей.