Зима довжиною в десятиліття: дивовижні факти про пори року на різних планетах Сонячної системи

Нахил осі обертання та еліптична орбіта створюють зміну пір року не лише на Землі, але й на більшості планет Сонячної системи. Однак ці сезони можуть бути настільки специфічними та екстремальними, що звичні для нас поняття весни чи зими повністю втрачають свій сенс.

Про це пише nauka.ua.

Екстремальні контрасти найближчих планет

На Меркурії відсутній нахил осі, тому будь-яка широта протягом року отримує однакову кількість сонячного світла. Проте орбіта планети найбільше за інші у Сонячній системі витягнута, через що влітку денна температура сягає 465 градусів Цельсія, а вночі падає до мінус 184 градусів через відсутність атмосфери, яка могла б зберігати тепло.

Ситуація на Венері зовсім інша, адже її вісь має нахил лише у три градуси, а орбіта є майже ідеальним колом. Щільна атмосфера з вуглекислого газу та хмар сірчаної кислоти створює потужний парниковий ефект, через який температура на поверхні постійно становить близько 450 градусів за Цельсієм, чого цілком достатньо для плавлення свинцю.

Марсіанські бурі та газові гіганти

Марс найбільше нагадує нашу Землю: він має нахил осі близько 25 градусів та усі чотири пори року, але через більш еліптичну орбіту рік там триває цілих 687 днів. Температура на Червоній планеті коливається від 20 до мінус 150 градусів за Цельсієм, а прихід весни часто означає початок пилових бур, деякі з них перетворюються на глобальні, що трапляється в середньому раз на три марсіанських роки.

Газовий гігант Юпітер практично не має сезонних змін через мінімальний нахил осі, проте його атмосфера постійно перемішується завдяки сильним вітрам та найкоротшій у Сонячній системі добі, що триває лише 10 годин. Водночас Сатурн має всі чотири пори року, кожна з яких триває приблизно сім років, що впливає на погодні умови та навіть змінює колір шестикутного вихору на північному полюсі з блакитного на золотий.

Багаторічні сезони крижаних світів

Уран має унікальний нахил, через який його північна півкуля переживає 21 рік суцільної зими та темряви, а потім стільки ж років безперервного літнього освітлення. Коли на планеті нарешті настає весна чи осінь, що разом тривають 42 роки, там починається звична зміна дня і ночі, що супроводжується потужними ураганами через різке підвищення температури у регіонах, які десятиліттями не бачили світла.

На Нептуні, найвіддаленішій планеті системи, зміна сезонів відбувається подібно до Землі завдяки нахилу осі у 28 градусів, але кожна пора року там триває понад 40 років. Але останні дослідження довели, що збільшення кількості яскравих хмар на цій планеті залежить не від пір року, а від 11-річного циклу сонячної активності, коли ультрафіолет запускає фотохімічні реакції у верхніх шарах атмосфери.

Нагадаємо, Новий аналіз місячних порід, доставлених на Землю астронавтами програми «Аполлон», поставив під сумнів багаторічну гіпотезу про потужне магнітне поле Місяця в минулому. Дослідження свідчить: супутник Землі переважно мав слабке поле, а сильні магнітні спалахи були короткочасними.