Магнітне поле Місяця виявилося не таким, як вважали: що показало нове дослідження вчених
Місячні породи віком до 4 мільярдів років свідчать: магнітне поле Місяця було нестійким. Сильні магнітні епізоди виникали лише на короткий час.
Місяць / © Associated Press
Новий аналіз місячних порід, доставлених на Землю астронавтами програми «Аполлон», поставив під сумнів багаторічну гіпотезу про потужне магнітне поле Місяця в минулому. Дослідження свідчить: супутник Землі переважно мав слабке поле, а сильні магнітні спалахи були короткочасними.
Про це повідомило видання Live Science.
Робота, опублікована 26 лютого в журналі Nature Geoscience, охоплює зразки віком від 3,5 до 4 мільярдів років. Вчені дійшли висновку, що інтенсивне магнітне поле виникало лише на короткі проміжки часу — не більше ніж на 5000 років, а можливо, навіть на кілька десятиліть. За словами провідної авторки дослідження Клер Ніколс з Оксфордського університету, ці спалахи могли бути спричинені плавленням багатих на титан порід на межі ядра та мантії Місяця.
Дискусія про силу давнього місячного магнетизму триває десятиліттями. Основна проблема — обмежена географія зразків. Шість місій «Аполлон» 1969–1972 років здійснили примісячення поблизу місячного екватора, переважно на рівнинах давніх лавових потоків — так званих морях. Саме ці ділянки містять базальти з підвищеним вмістом титану.
Нове дослідження показало: зразки з вмістом титану понад 6% демонструють сильніший магнетизм, тоді як породи з меншим вмістом — слабкий. Це свідчить про зв’язок між титаном і тимчасовим посиленням магнітного поля. Водночас невелике ядро Місяця — лише близько однієї сьомої його радіуса — навряд чи могло підтримувати потужне поле протягом тривалого часу.
За даними NASA, архів «Аполлон» містить приблизно 382 кілограми місячних порід із загальних близько 650 кілограмів місячного матеріалу, що зберігається на Землі. Однак переважання зразків із титанових морів могло створити хибне враження про тривалий сильний магнетизм.
Дослідники припускають, що майбутні місії програми Artemis зможуть заповнити прогалини, адже передбачають примісячення у різних регіонах Місяця. Це дозволить отримати зразки, які відображають усю 4,5-мільярдну історію супутника.
Нагадаємо, космічна рентгенівська обсерваторія NASA вперше зафіксувала чітке рентгенівське зображення астросфери навколо молодої зірки, схожої на Сонце. Спостереження дозволяють краще зрозуміти, якою могла бути наша Сонячна система на початку свого існування.