Чому солодкий перець називають болгарським: пояснення, яке здивує багатьох

Солодкий перець сьогодні є звичним овочем на нашій кухні, його всі люблять за яскравий колір, неймовірний смак і універсальність у приготуванні. Ми звемо його «болгарським» настільки часто, що навіть не замислюємося, звідки взялася така назва і чи справді він має відношення до Болгарії.

Походження назви солодкого перцю: чому саме «болгарський»

Попри логічне припущення, солодкий перець не походить із Болгарії. Насправді його батьківщиною вважаються території Центральної та Південної Америки. Та назва «болгарський» у наших краях закріпилася не через географію, а через історичні події та торговельні зв’язки.

У 60-70 роках минулого століття саме Болгарія постачала на територію СРСР значну частину солодкого перцю. Болгарські агрономи вивели сорти, які відзначалися товстими стінками, яскравим кольором, насиченим смаком та високою врожайністю. Ці різновиди були настільки якісними, що швидко стали популярними та потіснили місцеві сорти.

Саме завдяки масовому постачанню слово «болгарський» почали вживати як позначення солодкого, м’ясистого перцю, відмінного від гострих його різновидів.

Роль Болгарії у популяризації солодкого перцю

Болгарія на той час активно розвивала овочівництво, вдосконалювала технології вирощування та експортувала величезні партії перцю до різних країн. Саме в цій державі перець став культовим продуктом: його маринували, запікали, сушили, фарширували та використовували у безлічі традиційних страв.

Таке масове виробництво допомогло не лише поширити овоч, а й закріпити його статус як «болгарського» у свідомості мільйонів людей. Згодом назва прижилася і стала звичною, хоча сама культура давно перестала бути екзотичною.

Чому назва збереглася донині

Попри те, що сьогодні солодкий перець вирощують у всьому світі — від Нідерландів до Китаю, назва «болгарський» залишилася як усталений кулінарний термін. Вона вже не означає країну походження, а радше слугує побутовим позначенням його солодкого, не гострого різновиду.

У свідомості людей ця назва асоціюється з якістю, гарним смаком та характерною м’ясистою структурою, тому змінювати її ніхто й не поспішає.

Також існує думка, що саме болгарські селекціонери першими популяризували кольорові сорти — жовтий, помаранчевий та червоний. Тому асортимент, який ми сьогодні бачимо на ринках, частково є спадком тих часів, коли Болгарія була експортером №1 солодкого перцю.