Як покупати кота і залишитися живим: покрокова інструкція без сліз та подряпин

Більшість домашніх котів присвячують догляду за собою до 40% свого часу, тому за звичайних умов вони чудово дають раду з гігієною самостійно. Проте іноді обставини — від сильного забруднення у фарбі чи олії до медичних показань за умови дерматиту чи паразитів — змушують власника готувати ванну. Щоб ця процедура не перетворилася на битву, важливо розуміти психологію тварини та діяти технічно правильно.

Коли купання кота або кішки дійсно необхідне

Часте купання може бути шкідливим для котів, оскільки вода та мийні засоби пересушують епідерміс і руйнують природний захисний шар, який покриває кожну волосину. Саме тому ветеринарні лікарі наполягають на тому, щоб здорову тварину піддавали водним процедурам не частіше ніж один або два рази на рік.

Однак існують виняткові ситуації, коли ванна стає гострою необхідністю.

• Це стосується випадків сильного забруднення речовинами, які тварині небезпечно злизувати, як-от мазут або агресивна побутова хімія.

• Також миття є обов’язковою частиною лікувальної терапії, коли за приписом лікаря необхідно застосовувати спеціалізовані шампуні для боротьби з дерматологічними проблемами.

• Окремо варто згадати про певні породи, наприклад сфінксів, чия шкіра через відсутність шерсті потребує регулярного очищення від природного секрету.

• Нарешті, додаткові сеанси гігієни стають актуальними під час підготовки до професійних виставок, щоб надати улюбленцю бездоганного вигляду.

Попередня підготовка кота до купання

Для того щоб купання пройшло максимально спокійно, необхідно заздалегідь подбати про усунення факторів, які викликають у тварини тривогу. Оскільки для більшості котів контакт із водою є серйозним випробуванням через шум, нестійку слизьку поверхню та відчуття обмеженого простору, головним завданням власника стає створення безпечної та комфортної атмосфери.

• Першим кроком до безпечного купання є правильний догляд за кігтями та шерстю. Рекомендується підстригти кігті улюбленцю за день до запланованої процедури — це значно знизить ризик дістати глибокі подряпини, якщо кіт все ж таки почне панікувати.

• Безпосередньо перед зануренням у воду тварину потрібно ретельно вичесати, видаливши відмерлі волоски та всі наявні ковтуни. Це критично важливо, адже після намокання сплутана шерсть збивається ще сильніше, і розібрати її без шкоди для шкіри стає практично неможливо.

• Усі необхідні речі мають бути під рукою, щоб вам не довелося залишати мокру тварину на самоті. До обов’язкового набору входить спеціалізований шампунь, розроблений саме для котів. Використання людської косметики неприпустиме, оскільки рівень кислотності (pH) нашої шкіри суттєво відрізняється від котячого, що може спровокувати у вихованця сильний свербіж, подразнення та появу лупи.

• Також слід підготувати зручний ковшик для лагідного поливання та два великі рушники, які добре вбирають вологу.

• Температурний режим відіграє вирішальну роль у тому, як тварина сприйме процес. Вода повинна бути максимально наближеною до природної температури тіла кота — у межах 37–39°C. Якщо вода буде прохолоднішою або гарячішою, це лише посилить стрес і дискомфорт.

• Не менш важливо підготувати й саме приміщення — у ванній кімнаті має бути досить тепло, не нижче 22°C, а будь-які протяги слід повністю виключити, щоб уникнути переохолодження улюбленця після виходу з води.

Покрокова техніка купання кота

• Наберіть воду у ванну або тазик ще до того, як принесете улюбленця до кімнати. Це дозволить уникнути шипіння крана, яке лякає. Стежте, щоб рівень води був невеликим — лише до лінії живота кота. Відчуття опору під лапами заспокоює тварину, тоді як глибока вода, де лапи «плавають», миттєво викликає паніку.

• Використання ручного душу — це найкоротший шлях до істерики у кота. По-перше, лійка в руках господаря сприймається твариною як незрозумілий агресивний об’єкт. По-друге, шипіння води під тиском нагадує коту вороже зміїне сичання. Замініть лійку на звичайний ковшик — безшумне поливання водою з невеликої ємності сприймається котами значно спокійніше.

• Особливу увагу приділіть вухам та очам. Потрапляння вологи у слухові проходи загрожує розвитком отиту. Щоб перестрахуватися, можна обережно закрити вушка ватними тампонами або просто контролювати кожен рух, коли працюєте біля голови.

• Починайте зволожувати шерсть плавно, рухаючись від лопаток до хвоста за допомогою ковшика або губки. Ніколи не лийте воду безпосередньо на голову! Для гігієни мордочки достатньо кілька разів провести по ній вологою долонею, ретельно оминаючи ніс та вушні раковини.

• М’яко розподіліть шампунь по тілу та обов’язково змийте його до повної прозорості води. Це важливо, якщо на шкірі залишаться частки піни, вони викличуть свербіж або дерматит. Крім того, кіт обов’язково почне вмиватися після ванни, і залишки хімії можуть потрапити в шлунок

Після купання — сушіння та реабілітація

Завершальний етап процедури вимагає особливої делікатності, оскільки після контакту з водою коти дуже швидко втрачають тепло. Важливо діяти оперативно, щоб не допустити переохолодження та заспокоїти тварину після пережитого хвилювання.

• Щойно ви дістали улюбленця з води, його необхідно миттєво загорнути у великий сухий рушник. Це дозволить швидко ввібрати основну масу вологи, що застрягла у підшерсті. Через кілька хвилин, коли перший рушник стане вологим, змініть його на другий — чистий, сухий і, за можливості, попередньо зігрітий. Не варто інтенсивно розтирати тіло кота, краще ніжно торкатися шерсті, імітуючи обійми, щоб не пошкодити структуру волосинок та не налякати тварину ще більше.

• Використання фена допустиме лише у виняткових випадках, наприклад, якщо у вас довгошерста порода і тварина була привчена до звуку цього приладу з дитинства. Для більшості ж котів гучне гудіння та потік гарячого повітря стають сильнішим стресом, ніж саме миття. Якщо кіт боїться фена, краще дати йому можливість висохнути природним шляхом у теплій кімнаті без протягів, де температура повітря не нижче 22°C.

• Ваш емоційний стан безпосередньо впливає на те, як кіт запам’ятає цей день. У жодному разі не підвищуйте голос і не намагайтеся силоміць утримувати тварину, яка вже опинилася на суші. Грубість лише закріпить у пам’яті негативну асоціацію, і кожне наступне купання перетворюватиметься на справжню боротьбу.

• На завершення, коли перший шок мине і кіт почне самостійно приводити себе до ладу, обов’язково пригостіть його улюбленим смаколиком. Така винагорода допоможе змінити сприйняття водних процедур на більш позитивне та стане приємною крапкою в непростому процесі гігієни.