Союзники Путіна дистанціюються від Москви: The Times про тривожний сигнал для Кремля

Росія поступово втрачає вплив у країнах, які роками вважалися її партнерами або входили до сфери інтересів Кремля. Від Сирії до держав пострадянського простору Москва отримує дедалі більше сигналів про те, що її колишні позиції слабшають.

Про це йдеться у матеріалі The Times, автори якого аналізують, як війна проти України позначилася на здатності Росії зберігати глобальний вплив. Видання вважає, що одним із найбільш показових прикладів стала ситуація в Сирії.

Після повалення режиму Башара Асада Москва втратила привілейоване становище, яке мала в країні протягом багатьох років. Нова сирійська влада домовилася з Росією про зміну формату використання авіабази Хмеймім та військово-морської бази у Тартусі. Сирія перебирає контроль над цивільною інфраструктурою, а російські військові об'єкти мають перетворитися на спільні центри підготовки.

Для Кремля це особливо болісна зміна, оскільки бази у Сирії протягом років забезпечували Росії військову присутність у Середземномор'ї та допомагали Москві демонструвати статус держави, здатної проводити операції далеко за межами пострадянського простору.

Однак, як зазначає The Times, проблема для Путіна значно ширша за втрату колишніх позицій у Сирії.

Тривожні для Москви сигнали надходять і від інших держав, з якими Кремль традиційно підтримував тісні відносини. Зокрема, Сербія, яку довго вважали одним із найближчих партнерів Росії в Європі, демонструє зближення з Україною. Президент країни Александар Вучич приймав українського президента Володимира Зеленського.

Змінюється ситуація і в Центральній Азії. За оцінкою видання, Казахстан дедалі виразніше демонструє прагнення проводити незалежну від Москви політику, а його керівництво закликало Путіна завершити війну.

Водночас російський вплив слабшає на Південному Кавказі. Відносини Москви з Вірменією та Азербайджаном уже не мають того характеру, який дозволяв Кремлю виступати головним арбітром у регіоні.

The Times звертає увагу й на інші втрати Москви на міжнародній арені та доходить висновку, що війна проти України стала для Кремля настільки ресурсомісткою, що підтримувати колишній масштаб глобальної присутності Росії стає дедалі складніше.

При цьому Москва дедалі сильніше залежить від значно вужчого кола партнерів. Одним із них стала Північна Корея, співпраця з якою поглибилася на тлі війни проти України. На думку аналітиків, яких цитує британське видання, концентрація Кремля на досягненні перемоги в Україні фактично відбувається коштом російських позицій в інших частинах світу.

Таким чином, ситуація із сирійськими базами може бути не окремою дипломатичною невдачею, а частиною значно ширшого процесу — поступового скорочення можливостей Москви впливати на своїх традиційних партнерів і підтримувати претензії на статус глобальної держави.

«Заморожування» війни в Україні — останні новини

Нагадаємо, за словами радника Офісу президента України Михайла Подоляка, Зеленський пропонує Росії перемир’я в повітрі та енергетичній сфері, а також «заморозити» війну по лінії фронту.

Наприкінці липня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним і закликав його «заморозити війну».