Трамп готує переговори щодо України: експерт розкрив головну небезпеку для Києва

Президент США Дональд Трамп намагається знову запустити мирні переговори між Росією та Україною, однак російський диктатор Володимир Путін, імовірно, не готовий іти на серйозні поступки. Водночас одним із головних питань залишається те, наскільки Вашингтон буде готовий тиснути саме на Україну.

Про це пише у соцмережі Facebook керівник аналітичного центру «Ділова столиця», політолог Вадим Денисенко.

«Дональд Трамп пробує знову організувати мирні переговори. При чому, поступок від Путіна ми не побачимо. А відтак, головне питання, як будуть або не будуть тиснути на Україну», — зазначив він.

За словами Денисенка, останнім часом помітно зросла активність США на переговорному напрямку. Водночас конкретних параметрів нового процесу поки що немає, а за основу потенційних переговорів, на його думку, можуть знову взяти раніше запропонований план із 28 пунктів.

Він нагадав, що цей план активно обговорювали близько пів року тому, але тоді переговорний процес фактично уперся у питання територій, зокрема «Чий Донбас». Денисенко припускає, що саме цей документ можуть знову покласти в основу потенційних переговорів.

План із 28 пунктів має дві версії

Денисенко звернув увагу на те, що раніше існували дві редакції плану. Одна з них, за його словами, передбачала російські вимоги щодо церкви, мови та системи управління Україною, тоді як інша була напрацьована за участю США та України й була значно прийнятнішою для Києва.

«Тому, якщо дійде до переговорів, матимемо довгі і складні дискусії. І, схоже, якщо дискусії почнуться, то в їхній основі, як мінімум, на початку будуть ці самі 28 пунктів», — вважає політолог.

Таким чином, навіть у разі відновлення переговорного процесу швидкого досягнення домовленостей очікувати не варто, оскільки сторони мають принципові розбіжності щодо ключових питань завершення війни.

Путін не готовий до поступок

Окремо Денисенко проаналізував позицію Кремля та зазначив, що Росія наразі демонструє Трампу відсутність готовності до серйозних поступок.

Водночас він звернув увагу на заяву Путіна щодо можливої мобілізації в Росії. Політолог припустив, що слова російського диктатора про те, що мобілізація є «чушью собачьей», потенційно можуть бути своєрідним сигналом для Вашингтона.

«Якщо ми виходимо з того, що візит керівника ЦРУ в Москву, крім всього іншого, мав на меті поговорити про те, щоб Росія не робила мобілізації, як частини більш серйозної гібридної операції на сході ЄС, то путінське „мобилизация — это чушь собачья“ може бути такою собі відповіддю Трампу», — зазначив Денисенко.

При цьому він наголосив, що це зовсім не означає остаточної відмови Кремля від мобілізації. На його думку, її темпи після виборів до Держдуми можуть виявитися нижчими, ніж передбачалося раніше.

Трамп без «козирів» проти РФ

Говорячи про потенційні переговори, політолог зазначив, що адміністрація Трампа наразі не має достатньо сильних важелів, які могли б змусити Росію піти на поступки.

Він пов’язує це, зокрема, із ситуацією навколо війни в Ірані та перекриття Ормузької протоки. За його оцінкою, зупинка російських танкерів у такій ситуації могла б призвести до подальшого зростання цін на пальне у США, що негативно позначилося б на американському виборцеві.

«Тому ще раз: ніяких потенційних загроз зі сторони США в РФ нема і не може бути найближчим часом. Тому залишається одна опція: тиск на Україну», — написав Денисенко.

Водночас він припустив, що прямий тиск Вашингтона на Київ, який спостерігався приблизно пів року тому, цього разу навряд чи буде таким самим.

США можуть використати корупційні скандали

На думку Денисенка, республіканська виборча стратегія може полягати у підтримці України одночасно з критикою української влади через корупційні проблеми.

«Виборча гра республіканців зводиться до того, що США підтримує Україну, але корумповане керівництво не справляється зі своїми задачами. І, схоже, найближчим часом ми побачимо нову серію корупційних скандалів», — заявив політолог.

Він припустив, що розвиток цієї ситуації може впливати на переговорний процес, однак наразі складно прогнозувати, чи призведе вона безпосередньо до переговорів на основі плану з 28 пунктів.

Які країни стежать за процесом

Денисенко також вважає, що переговорну активність Вашингтона уважно відстежують Китай, Індія та Туреччина. За його оцінкою, саме цим можна пояснити заяви лідерів Китаю та Індії на підтримку мирних переговорів, які активно обговорювалися в інформаційному просторі.

«І Китай, і Індія розуміють, що в разі результативних переговорів варто приєднатися до результатів і спробувати зіграти свою гру», — написав він.

Якщо ж переговорний процес завершиться безрезультатно, Китай, на думку політолога, може очікувати на додаткове запрошення до участі у врегулюванні як окремий посередник.

Водночас Денисенко не виключає ще одного сценарію — спроби Трампа залучити Китай до спільного тиску на Росію та Україну з метою прискорення переговорів.

«Трамп запропонує Сі спільно почати тиснути на РФ та Україну, щоб прискорити переговори. Ця опція є, але поки вона мінімальна», — зазначив він.

Політолог зауважив, що до можливої зустрічі лідерів США та Китаю залишається близько 20 днів, а за нинішньої динаміки міжнародних подій цього часу достатньо для суттєвих змін.

«А час грає проти Трампа. І він це розуміє», — підсумував Денисенко.

Нагадаємо, напередодні нового раунду переговорів із представниками Дональда Трампа у Москві очікують мінімального прогресу, оскільки Путін не відмовляється від територіальних вимог до України.