Дрон із вибухівкою біля українського літака у Німеччині: сліди можуть вести до Росії — ВВС

Німецькі слідчі продовжують з’ясовувати обставини появи безпілотника з вибухівкою на території аеропорту Лейпциг/Галле, де він був виявлений поблизу українського вантажного літака авіакомпанії «Авіалінії Антонова». Хоча безпосередніх доказів причетності Росії до цього інциденту наразі немає, попередні операції російських агентурних мереж у країнах Європи демонструють схожі методи та можуть свідчити про можливий російський слід.

Про це повідомляє BBC.

Видання нагадує, що квадрокоптер із вибухівкою помітили між кількома літаками «Антонова», через що одну зі злітно-посадкових смуг тимчасово закрили, а для його знешкодження залучили роботизований комплекс саперів. Майже одночасно вантажний літак DHL повідомив про зіткнення з невідомим об’єктом під час набору висоти, що змусило слідчих перевіряти версію про використання другого безпілотника.

Розслідування 2024 року показує схожу схему

BBC зазначило, що цей випадок стався менш ніж через два роки після викриття мережі агентів, яких прокуратури Польщі та Литви пов’язують із російською військовою розвідкою. За версією слідства, ця мережа займалася транспортуванням вибухових пристроїв, комплектовання для безпілотників та інших засобів для диверсій територією Європи.

Одним із ключових епізодів стала пожежа в липні 2024 року у логістичному центрі DHL в аеропорту Лейпцига, коли посилка із запалювальним пристроєм загорілася незадовго до завантаження на літак. Аналогічні інциденти тоді сталися також у Польщі та Великій Британії.

Як зазначає BBC, згодом литовські правоохоронці вилучили приховану вибухівку RDX (гексоген), яку, за їхніми даними, планували використати для нових диверсій.

Слідство також встановило, що учасники мережі перевозили компоненти для дронів, кріплення для вибухових пристроїв і детонатори, замасковані в побутових предметах. Частина цих матеріалів, за версією прокурорів, потрапила до Європейського Союзу з російського Калінінграда.

Логістика російських операцій у Європі

У розпорядженні BBC опинилися матеріали кримінальної справи, які описують діяльність підозрюваних. Один із них розповів слідчим, що за вказівками куратора перевозив між Литвою, Польщею та Німеччиною банки з продуктами, усередині яких була захована вибухівка, а також комплектовання для безпілотників.

За його словами, окремі деталі дронів він знаходив у спеціально облаштованих схованках, після чого залишав їх у визначених місцях для інших учасників мережі. Пізніше йому доручили доставити безпілотники та інші предмети до Німеччини. Якими мали бути кінцеві цілі цієї операції, слідство поки що не встановило.

Майже два десятки фігурантів цієї справи обвинувачуються у терористичній діяльності, однак, як зазначає BBC, особи, яких вважають організаторами операції та пов’язують із російськими спецслужбами, досі перебувають поза межами досяжності європейського правосуддя.

Експерти звертають увагу на закономірності

Видання наголошує, що безпосередніх доказів зв’язку між ліквідованим у Лейпцигу дроном і розслідуваною мережею наразі не існує. Водночас попередні диверсії демонструють, що російські агентурні структури вже використовували вибухівку, комплектовання для безпілотників та складні логістичні схеми для проведення операцій на території Європи.

За інформацією німецьких джерел, вибухівка в новому інциденті могла бути Semtex, до складу якого входить гексоген (RDX), аналогічний тому, який раніше вилучили литовські правоохоронці. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

Професорка Кренфілдського університету Джекі Ахаван зазначила, що навіть відносно невеликий безпілотник із вибухівкою міг пошкодити літак, хоча масштаб руйнувань залежав би від конструкції боєприпасу та наявності уражальних елементів.

Експерт із діяльності російських спецслужб Андрій Солдатов вважає, що інцидент вписується у ширшу тенденцію диверсій і саботажу в Європі — від підпалів об’єктів, пов’язаних із підтримкою України, до польотів безпілотників над стратегічною інфраструктурою. На його думку, подібні акції насамперед мають психологічний ефект і покликані продемонструвати здатність створювати загрозу на території країн, які підтримують Київ.

НАТО та «Авіалінії Антонова» утримуються від висновків

Представник НАТО повідомив BBC, що Альянс стежить за розвитком ситуації, однак наголосив, що розслідування ще триває. Зі свого боку в авіакомпанії «Авіалінії Антонова» заявили, що не робитимуть припущень щодо того, чи були українські літаки безпосередньою ціллю можливої атаки.

Водночас окремі західні експерти вже розглядають інцидент як ще один елемент гібридного тиску на європейські держави.

За словами аналітика Центру нових євразійських стратегій Джона Лафа, якщо за подією стоїть Росія, її метою може бути залякування європейських урядів і підрив підтримки України шляхом демонстрації готовності здійснювати диверсійні операції далеко за межами фронту.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в ніч проти середи, 5 серпня, на території аеропорту Лейпциг/Галле було виявлено дрон із прикріпленим вибуховим пристроєм. Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт тоді заявив про «нову якість загрози» та назвав інцидент можливим проявом «гібридного сценарію теракту». Наразі правоохоронці продовжують встановлювати осіб, причетних до цієї можливої спроби диверсії.