НАТО має показати Росії силу, а не поступатися Кремлю — The Washington Post

Посилення деескалації у відносинах із Росією вимагає від Заходу набагато рішучішої демонстрації власної сили. Загнати Москву в рамки щодо України та НАТО допоможе не поступливість, а лише жорсткий тиск.

Про це пише The Washington Post.

НАТО має показати РФ силу: що пишуть західні ЗМІ

На тлі того, як повномасштабна війна РФ проти України триває майже п’ять років, західні союзники Києва стикаються з дедалі більшими труднощами у стримуванні Росії. Політикам варто пам’ятати класичну істину: вести переговори про зниження напруженості з Москвою можна лише з позиції сили, адже вона постійно шукає слабкі місця і досі виразно відчуває вагання Заходу, пишуть журналісти.

Доки цей небезпечний стереотип не буде зруйновано, ситуація погіршуватиметься. Кожен крок Кремля у бік ескалації повинен тягнути за собою симетричне погіршення його власного становища: обстріли українських міст мають обертатися для Росії додатковим тиском, а атаки на Європу — змушувати європейців лише нарощувати підтримку України.

Зазнаючи невдач на полі бою, росіяни вдаються до подвійної ескалації. Всередині України вони інтенсифікують удари по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах і намагаються тактикою терору зламати волю українців до опору.

Протягом останнього тижня Росія застосувала понад 2200 ударних безпілотників, близько 1650 керованих авіабомб і 38 ракет. Після звірячого удару по Києву 28 вересня стало відомо про щонайменше чотирьох загиблих людей.

Паралельно з цим по всій Європі російські спецслужби розгортають диверсії та таємні операції, щоб змусити європейські країни відмовитися від підтримки України. За словами німецьких правоохоронців, минулого місяця Росія опинилася за крок від підриву українського вантажного літака в аеропорту поблизу Лейпцига — ключового логістичного вузла з доставлення допомоги Україні. Диверсія провалилася, проте її реалізація могла призвести до масових жертв.

Проте попри руйнівні атаки Україна переносить бойові дії все глибше на територію росіян. Зокрема, після атаки 20 вересня Московський НПЗ повністю зупинив перероблення нафти. Для багатьох мешканців російських мегаполісів війна довго залишалася чимось далеким, а тепер ця реальність невпинно наближається до їхніх домівок.

У той час, як Україна намагається підвищити для агресора ціну за обстріли своїх міст, Росія лише підвищує ставки. Систематична помилка Заходу — й особливо адміністрації Трампа — полягає в ілюзії, нібито вони перебувають поза виром ескалації.

«Російська агресія занадто часто спонукала Захід до чергового пошуку переговорів, а не контртиску. Тепер, коли Москва випробовує, яке насильство їй зійде з рук на європейській землі, Сполучені Штати більше не можуть вважати себе сторонніми», — пишуть The Washington Post.

У Європі це чудово усвідомлюють і намагаються перебудувати свою стратегію. 28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу обговорили нові колективні інструменти протидії російським гібридним загрозам. Вони зійшлися на думці, що Україну треба продовжувати підтримувати, щоб завдавати Росії втрат.

Втім, зовсім інший сигнал у неділю подав президент США Дональд Трамп. Він заявив, що закликав президента України Володимира Зеленського не атакувати російські НПЗ:

«Кращим сигналом від Трампа було б те, що США дозволять Україні зробити більше, якщо Росія не послабить тиск».

Вашингтон має й інші механізми впливу. Зразком може слугувати санкційна кампанія проти фінансових установ Ірану. Її можуть застосувати проти російських банків, іноземних фінансових структур, які з ними співпрацюють, та посередників, які тримають воєнну економіку РФ на плаву.

Мета — показати, що ескалація лише погіршуватиме становище самої Росії.

Таку ідею 80 років тому вичерпно описав Джордж Кеннан. 1946 року він зазначав, що радянська влада була надзвичайно чутливою до логіки сили і зазвичай відступала, коли наражалася на рішучий опір. Наразі Путін знову випробовує Захід на міцність, і найкоротший шлях до реального миру пролягає через переконання Кремля у тому, що він нарешті досяг межі, де Захід більше не поступатиметься.

НАТО готується до російської ескалації: останні новини

Нагадаємо, до Польщі прибула нова партія з 35 американських танків M1A2 SEPv3 Abrams, виготовлених компанією General Dynamics Land Systems. Наразі країна отримала 217 із 250 замовлених машин цієї новітньої версії. Як повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передання решти 33 танків очікується у четвертому кварталі цього року, що завершить виконання контракту.

Загалом Сухопутні війська Польщі вже мають на озброєнні 116 танків попередньої модифікації M1A1 Abrams, які раніше використовувала армія США. Придбання цих машин дозволило оперативніше посилити бронетанкові підрозділи країни та компенсувати передання Україні сотень пострадянських танків PT-91 Twardy і Leopard.

Після надходження останньої партії за контрактом загальний парк танків Abrams у Польщі зросте до 366 одиниць (250 новітніх M1A2 SEPv3 та 116 M1A1).