Покоління зумерів стало найнещаснішим: дослідження показало тривожну тенденцію

Молоді люди до 25 років з поколоннія «зумерів» стали групою з найвищим рівнем психологічного неблагополуччя.

Про це пише видання TN з посиланням на дані соціологів і психологів.

Протягом десятиліть соціологи та психологи спостерігали так звану «U-подібну криву щастя»: високий рівень задоволеності життям у юності, падіння до найнижчої точки у середньому віці («криза середнього віку») та подальше зростання у старших поколінь. Проте нове дослідження, опубліковане в науковому журналі PLOS ONE, свідчить про радикальну зміну цієї тенденції.

Що показало дослідження

Науковці проаналізували понад 1,7 мільйона відповідей, зібраних у період із 2020 по 2025 рік у 44 країнах світу (зокрема в США, Великій Британії, Іспанії, Аргентині, Бразилії, Чилі та інших).

Згідно з останніми даними, психологічний дискомфорт більше не досягає піка в середньому віці. Натомість спостерігається зворотна картина: найвищий рівень стресу та ментальних проблем фіксують у молодих людей, а з віком цей показник поступово знижується.

Тривожна статистика покоління Z

48% молоді віком до 25 років отримали негативні бали за коефіцієнтом ментального здоров’я (MHQ) і потрапили до категорії клінічного ризику.

Серед дівчат і молодих жінок до 25 років частка осіб у зоні ризику сягає 53%, тоді як серед юнаків — 41%.

13,4% опитаних зумерів віком до 25 років перебувають у стані найвищого психологічного деструктиву. Для порівняння, у загальній вибірці серед усіх вікових груп цей показник становить 5,6%.

Чому молодь стає дедалі нещасливішою?

Автори дослідження підкреслюють: зникнення «кривої щастя» відбулося не через те, що люди середнього віку стали почуватися краще, а через стрімке погіршення стану здоров’я молодих поколінь — як в абсолютних цифрах, так і порівняно з попередніми поколіннями в тому ж віці.

Науковці зазначають, що універсального пояснення цього явища поки немає, однак серед ключових факторів виділяють:

• Соціально-економічний тиск та складність виходу на ринок праці;

• Довгострокові наслідки пандемії COVID-19 та ізоляції;

• Технологічні трансформації, зокрема високий рівень залежності від соціальних мереж та смартфонів.

• В Україні тут ще звісно варто додати війну, як фактор.

Результати дослідження ставлять під сумнів уявлення про юність як про найбезтурботніший період життя та вказують на необхідність системної підтримки ментального здоров’я молоді на державному та міжнародному рівнях.

Раніше ми писали, як покоління зумерів переосмислює гроші, роботу та поняття успіху.