Україна створює європейську систему ПРО: коли з’явиться перший прототип

Україна розраховує підготувати прототип європейської системи протиракетної оборони FREYA у першій половині 2027 року.

Про це заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, який координує реалізацію проєкту, пише Reuters.

За його словами, найближчим часом має відбутися перше засідання міжнародного керівного комітету. Йому доручать оцінити витрати на дослідження та розроблення системи.

«Оскільки ми працюємо у дуже стислі строки, у нас амбітна мета — підготувати мінімально життєздатний продукт у першій половині наступного року. Це прототип, який уже зможе продемонструвати перші практичні результати», — сказав Алоян.

Про створення коаліції з розроблення європейської системи протиракетної оборони офіційно оголосили під час саміту в Парижі. У ньому взяли участь лідери десяти європейських країн, зокрема президент України Володимир Зеленський, а також представники оборонних компаній.

Наразі Україна значною мірою залежить від американських комплексів Patriot. Вони залишаються єдиною системою в українському арсеналі, здатною надійно перехоплювати російські балістичні ракети.

Водночас постачання ракет до Patriot ускладнюють обмежені запаси, тривалий цикл виробництва та політична нестабільність.

Україна готова надати для проєкту FREYA пускову установку та ракету-перехоплювач. За словами Зеленського, завершення їхнього розроблення є «питанням випробувань». Президент висловив сподівання, що система запрацює протягом року.

Від партнерів Київ очікує сучасні радари, датчики, а також технології наведення й управління ракетами.

До ініціативи долучилися виробник системи SAMP/T Eurosam, а також оборонні компанії Leonardo, Thales і Saab. Провідним промисловим партнером проєкту має стати український виробник ракет і безпілотників Fire Point.

Раніше Fire Point домовилася з німецькою компанією Hensoldt про постачання радарів для системи.

FREYA має стати дешевшою альтернативою Patriot. Систему планують створити за принципом відкритої архітектури, щоб її можна було комплектувати радарами та іншими компонентами різних виробників.

«Загальна логіка цієї системи полягає у відкритій архітектурі. Якщо Данія скаже, що їй потрібна FREYA з радаром данського виробництва Weibel — це нормально. Якщо Швеція захоче систему із компонентами Saab, це також не буде проблемою», — пояснив Алоян.

Також розглядається створення окремого органу або фонду, через який спрямовуватимуть внески та забезпечуватимуть стабільне фінансування проєкту.

За словами Алояна, безпосередня участь оборонних компаній разом з урядами має допомогти скоротити бюрократичні процедури.

«Коаліція має бути практичною, а не політичною», — наголосив він.

Раніше повідомлялось, що вітчизняна компанія Fire Point уже успішно протестувала власну ракету-перехоплювач для майбутнього комплексу на максимальній швидкості та під час виконання складних маневрів. Водночас для повноцінного завершення розробки українським інженерам необхідна іноземна технічна документація щодо систем радіолокації, головок самонаведення і каналів передавання даних. За словами головного конструктора компанії-виробника Дениса Штілермана, відповідні міждержавні погодження вже перебувають на завершальному етапі, що дозволить почати інтеграцію європейських рішень.