«Вікно вже закривається»: Мадяр розкрив деталі боротьби з реактивними «Шахедами»
Окремі випробування таких систем уже завершилися успішними збиттями.
Роберт Бровді (Мадяр)
Російські реактивні «Шахеди» стали черговим технологічним викликом для України, однак українські інженери вже розробили перші засоби для їхнього перехоплення.
Про це командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) розповів в інтерв’ю The Telegraph.
За його словами, паралельно з бойовими діями триває технологічне протистояння, у якому сторони періодично отримують нові можливості, а противник намагається якнайшвидше знайти засоби протидії.
«Паралельно з війною відбувається війна технологій, і в цій війні технологій існують цикли відкритих вікон, коли одна зі сторін дістається якоїсь нової технології, а інша за цей короткий проміжок часу здійснює контрзаходи», — заявив Мадяр.
Він пояснив, що такі технологічні «вікна» регулярно виникали протягом повномасштабної війни.
«Оці вікна відкриваються для кожної зі сторін по мірі розкриття нових можливостей і мають відповідну циклічність, відповідні цикли. Неодноразово за час цієї війни відкривалися ті чи інші конкурентні можливості для кожної із сторін. Але інша сторона протягом від тижнів до декількох місяців знаходила контрзаходи», — зазначив командувач.
За словами Бровді, реактивні «Шахеди» наразі є саме таким технологічним «вікном», яке Україна ще не повністю закрила.
«Але мова уже не про розробки, а про застосування перших засобів, котрі дуже оперативно були розроблені українськими інженерами, що працюють у щільній співпраці з військовими на фронті, з першими запусками реактивних протишахедних засобів, і з успішними збиттями. Відповідно, питання певного проміжку часу, коли ця задача буде вирішена», — заявив командувач.
Він наголосив, що кожен новий виклик змушує українських інженерів швидко змінювати напрям роботи та шукати нові рішення.
«Основним з акцентів українського технологічного явища в безпілотниках є безпосередня наближеність інженерів до смуги фронту. Там, де контакт між інженером і безпосереднім пілотом здійснюється без втрати часу, без втрати відстаней і втрати швидкості прийняття рішень», — пояснив Бровді.
Окремо командувач Сил безпілотних систем висловився щодо стрімкого розвитку штучного інтелекту. На його думку, неконтрольоване поширення таких технологій перетворює їх на своєрідний «цифровий паноптикум» і поступово розширює межі того, що суспільство вважає прийнятним.
«Дрон — це чума третього тисячоліття. Я абсолютно не драматизую, коли про це говорю. В той самий момент штучний інтелект, котрий дуже швидко увірвався в наше життя, уже фактично невидимо для нас став паноптикумом цифровим, конкретним цифровим паноптикумом, котрий контролює практично кожний елемент життєдіяльності сучасної особи», — вважає Мадяр.
Він додав, що наразі не став би говорити про повністю відкриту «скриньку Пандори», однак, за його словами, межі прийнятного вже почали зміщуватися.
«Я не буду казати, що ящик Пандори вже відкритий. Я більш звужено скажу, що вікно Овертона привідкрито з тим штучним інтелектом наразі», — зазначив командувач.
За його словами, штучний інтелект не лише використовує накопичені людством знання, а й сприяє тому, що суспільство дуже швидко звикає до речей, які ще нещодавно здавалися неможливими.
«Тобто буквально за рік відбувається така трансформація, котра неможливі, фантастичні в минулому році речі робить для нас нормою. Дуже небезпечне явище», — зауважив Бровді.
Він наголосив, що поєднання стрімкого розвитку штучного інтелекту з безпілотними та роботизованими системами може створити нові ризики.
«Коли ми приєднаємо це явище до розвитку безпілотних та роботизованих систем і комплексів, людство отримає навряд керовану зброю», — підсумував Мадяр.
Раніше повідомлялося, що Путін змінив стратегію війни та зробив головну ставку на руйнування українського тилу балістикою і дронами, а також на прихід до влади проросійських сил у Європі.
Ми раніше інформували, що Росія цієї зими може різко посилити кампанію дальніх ударів по Україні, розраховуючи досягти серйозного переламу до весни 2027 року.