Мільярди є, укриттів немає: хто провалив будівництво захисних споруд у Києві

У Києві на будівництво та облаштування укриттів виділяють мільярди гривень, однак нових захисних споруд у столиці за роки великої війни з’явилося лише кілька.

У Київраді пояснили ТСН.ua, хто відповідає за використання коштів та чому виділені гроші роками не освоюються.

Хто отримує гроші на укриття

Відповідно до законодавства, саме районні у Києві державні адміністрації визначають, скільки укриттів потрібно району, де вони мають бути розташовані, якого формату та на скільки людей розраховані.

Після цього кожен район подає до Київради запит на будівництво нових укриттів, ремонт старих або встановлення мобільних споруд. Київрада виділяє на це кошти.

За словами депутата Київради Леоніда Ємця, з 2022 року місто не відмовляло районним адміністраціям у фінансуванні таких потреб.

«Київрада не може проводити тендери на будівництво, це заборонено законодавством. Тому проведення тендерів на будівництво, ремонт чи встановлення укриттів — це задача РДА. Вони мають оголосити тендер, провести його, визначити переможця, а також проконтролювати, щоб роботи були виконані вчасно і якісно», — розповідає ТСН.ua Леонід Ємець.

Він також зазначає, що саме на етапі використання коштів виникають проблеми.

Чому мільярди залишаються невикористаними

На початку великої війни райони активно ремонтували вже наявні підвали житлових будинків, які зараховували до найпростіших укриттів. Будувати повноцінні захисні споруди було складніше, дорожче та довше.

Згодом у районах почалися корупційні скандали, пов’язані із закупівлями для укриттів. Після перевірок правоохоронців частину чиновників посадили, частину звільнили.

«З тих часів посадовці РДА почали більш обережно ставитися до освоєння коштів. Але це призвело до того, що окремі райони просто перестали їх використовувати, особливо на будівництво нових укриттів», — пояснює депутат Ємець.

За його словами, кошти при цьому не зникають.

«Тобто, гроші на ці потреби виділялися безвідмовно, як і раніше, але коли наставав час для звітності і у РДА питають: „А де укриття?“, з’ясовується, що окремі райони освоїли лише 3-5% від виділених коштів», — пояснює депутат Ємець.

Куди діваються невикористані гроші

Виділені на укриття кошти не можна просто забрати з районів. Якщо РДА не використовує їх протягом певного періоду, гроші залишаються зарезервованими та переходять на наступний рік.

«До речі, кошти, які були виділені Київрадою на ремонт чи будівництво укриттів, нікуди не зникають, вони залишаються зарезервованими. Просто РДА звітують, що за певний період вони не використані і переходять на наступний рік. Гроші, виділені на укриття, ніхто не може нікуди забрати», — каже депутат.

Таким чином, за поясненням депутата Київради, проблема полягає не у відсутності фінансування, а в тому, що районні адміністрації не використовують виділені кошти для будівництва нових захисних споруд.

Чому Київрада не може сама побудувати укриття

Київрада не проводить тендери на будівництво укриттів — це завдання районних державних адміністрацій. Водночас міська влада не має повноважень щодо призначення чи звільнення голів РДА.

«Голови РДА призначаються на посаду указом президента України за поданням Кабміну, і місцеве самоврядування у їхній долі щодо призначення або звільнення участі не бере. Відтак, відповідальності перед містом голови РДА не відчувають — можуть робити, що хочуть», — пояснює Леонід Ємець.

Водночас саме районні адміністрації визначають потребу в укриттях та відповідають за проведення відповідних тендерів і контроль виконання робіт.