Археологи знайшли "неземний" метал у перснях віком до 3800 років: хто їх носив

Персні мінойської та мікенської еліти могли виготовляти із заліза метеоритного походження. Вчені виявили його ознаки одразу в 13 стародавніх прикрасах.

Персні з залізом з метеоритів. Фото: Gounelle & Mantzourani, J. Archaeol. Sci. , 2026

Персні з залізом з метеоритів. Фото: Gounelle & Mantzourani, J. Archaeol. Sci. , 2026

Мінойська та мікенська еліта бронзової доби могла носити персні, виготовлені із заліза метеоритного походження. Нове дослідження артефактів із території сучасної Греції показало, що незвичайний метал використовували для створення коштовних прикрас, які могли бути символами статусу та влади.

Про це повідомило видання Science Alert.

У межах роботи, яка тривала п’ять років, науковці проаналізували хімічний склад понад 100 археологічних знахідок із території сучасної Греції. Основну частину вибірки становив 91 залізний предмет бронзової доби віком приблизно від 3000 до 3800 років.

Серед досліджених артефактів були персні, браслети, ножі та інші предмети. Для визначення складу металу фахівці застосували неруйнівний рентгенівський флуоресцентний аналіз, який дозволив дослідити знахідки без їхнього пошкодження.

У результаті в 13 артефактах науковці виявили нікель. За висновками авторів роботи, ці предмети, ймовірно, могли бути виготовлені із заліза метеоритного походження.

Особливу увагу дослідників привернуло те, що всі 13 предметів із ймовірним метеоритним залізом були перснями. До складу деяких прикрас також входили дорогоцінні метали, зокрема золото та срібло. Персні мали оправи, на яких могли розташовуватися печатки. Крім того, більшість таких виробів походять із багатих поховань, зокрема гробниць у Мікенах. Ще один перстень археологи знайшли в мінойському некрополі. Він залишався на пальці похованої людини, яку дослідники ідентифікували як ймовірного первосвященика.

На думку авторів дослідження, метеоритні персні могли бути поширеними атрибутами впливових представників мінойської та мікенської палацової еліти.

Водночас залізо для їхнього виготовлення могло потрапляти до Греції з Єгипту. Через особливості грецької географії метеорити там могли руйнуватися або падати в море. Натомість посушливий клімат єгипетських пустель сприяв їхньому збереженню.

Дослідження також показало, що ще 78 проаналізованих залізних артефактів були виготовлені з виплавленого, а не метеоритного металу. Такі предмети могли з’явитися в Греції приблизно від 1400 року до нашої ери, хоча до 1200 року до нашої ери датуються лише дві знахідки — кулон і перстень.

Предмети, проаналізовані під час дослідження. Червоними крапками позначено артефакти, які, ймовірно, містять залізо метеоритного походження. Фото: Gounelle & Mantzourani, J. Archaeol. Sci., 2026

Науковці припускають, що використання виплавленого заліза в Греції почалося пізніше, ніж в Анатолії. Не виключено також, що частину ранніх залізних виробів імпортували, зокрема з Кіпру.

Мода на персні з метеоритного заліза, за оцінками дослідників, проіснувала приблизно до 1200 року до нашої ери. Чому такі прикраси згодом зникли, достеменно невідомо. Серед можливих причин учені називають зміни в доступності матеріалу та попиті.

Зазначається, що використання метеоритного заліза в давнину не було характерним лише для Середземномор’я. У різних регіонах світу з нього виготовляли знаряддя, зброю, прикраси та інші предмети. Відомі, зокрема, знахідки з Гренландії, Китаю, доколумбової Америки та Єгипту. Одним із найвідоміших прикладів є кинджал єгипетського фараона Тутанхамона.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, біля узбережжя Александрії з морського дна дістали 22 кам’яні блоки вагою до 80 тонн. Дослідники вважають, що вони могли бути частинами легендарного Александрійського маяка.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie