Без очей і кольору: вчені знайшли новий вид равлика, який живе у вічній темряві (фото)

У високогірній печері Китаю біологи виявили новий вид прісноводного равлика Erhaia dijiang, який повністю позбавлений очей і пігментації. Під час дослідження вченим вдалося знайти лише три живі дорослі особини, що викликає занепокоєння щодо збереження вразливої популяції.

Про це пише SciTechDaily.

Равлик пристосувався до життя в абсолютній темряві

У карстовій печері поблизу району Хунта міста Юсі в китайській провінції Юньнань науковці виявили новий вид прісноводного равлика. Erhaia dijiang став першим офіційно задокументованим у Китаї прісноводним равликом, який постійно мешкає в печерному середовищі.

Ці молюски мають крихітні розміри, майже позбавлені забарвлення та вкриті напівпрозорою черепашкою. Через неї можна розгледіти ніжне тіло тварини. У процесі еволюції Erhaia dijiang повністю втратив очі та пов’язані з ними структури, а також пігментацію, яка зазвичай захищає живих організмів від сонячного випромінювання.

Такі особливості властиві троглобіонтам — організмам, які протягом багатьох поколінь існують у повній темряві та не виходять на поверхню.

Саме незвичайний вигляд молюска став основою для його наукової назви. Erhaia dijiang отримав назву на честь гірського божества Ді Цзян із давньокитайської «Класики гір і морів». У цьому творі його описують як істоту без обличчя.

Під час лабораторних спостережень равлики демонстрували виражену неприязнь до світла: коли на них спрямовували освітлення, вони одразу ховалися у вузьких проміжках під камінням.

Равлики живуть у печері на висоті понад 2000 м

Місце проживання Erhaia dijiang розташоване на висоті 2062 м над рівнем моря. Наразі це найвища відома точка, де мешкають представники печерної фауни родини Erhaiidae. Відкриття показує, що прісноводні печерні равлики здатні пристосовуватися до життя в карстових системах навіть на висоті понад 2000 м.

Карст утворюється внаслідок поступового розчинення водою гірських порід. У результаті виникають розгалужені системи печер, підземних струмків та ізольованих водойм. Такі місця можна порівняти з «біологічними островами», адже окремі популяції протягом тривалого часу залишаються ізольованими від поверхні та одна від одної. Це створює умови для появи вузькоспеціалізованих видів, які можуть бути поширені лише в одній печері або конкретній водній системі

Erhaia dijiang мешкає серед гравію та кам’яних уламків у неглибокій печерній водоймі. Її глибина не перевищує 1 м, а температура води становить приблизно 20 °C. Завдяки цьому равлики отримують відносно стабільні умови існування, незважаючи на значну висоту.

Живляться вони переважно діатомовими водоростями, які ростуть на каменях, занурених у воду. Дослідники також встановили, що в лабораторних умовах молюски можуть харчуватися кормом для риб.

Під час сильних опадів рівень води в печері може різко підвищуватися, а потужні потоки здатні переносити равликів у напрямку виходу. Водночас у прилеглих наземних струмках вчені не знайшли жодного представника виду.

Усі виявлені особини залишалися всередині печери або на відстані не більш як 2 м від її входу. На думку дослідників, це може свідчити про те, що навіть нетривале перебування у зовнішньому середовищі є для Erhaia dijiang неприйнятним.

Цьому виду равликів загрожує зникнення

Під час дослідження печери в серпні 2025 року науковці знайшли лише трьох живих дорослих равликів і одну порожню черепашку. Молодих особин виявити не вдалося, що може свідчити про проблеми з відтворенням популяції. Автори опису нового виду оцінили перспективи його збереження як «далекі від оптимістичних».

Надзвичайно мала кількість відомих особин і мізерний ареал роблять Erhaia dijiang особливо чутливим до локальних змін. Серед потенційних загроз — забруднення води, зміни гідрологічного режиму, пошкодження печери та інший вплив людини.

Оскільки вид повністю залежить від одного підземного середовища, серйозне порушення екосистеми лише однієї печери потенційно може поставити під загрозу існування всієї відомої популяції.

Науковці закликають провести масштабніші дослідження печер у різних регіонах Китаю. Це допоможе встановити, чи існують інші популяції Erhaia dijiang, а також виявити інші види, які досі залишаються невідомими науці. Дослідники наголошують на необхідності якнайшвидше розробити заходи для захисту унікальних підземних екосистем. Для організмів, настільки тісно пов’язаних із конкретним печерним середовищем, знищення навіть однієї такої системи може мати незворотні наслідки.

До слова, у тропічних лісах національного парку Ломамі в Демократичній Республіці Конго після 18 років досліджень офіційно відкрили новий вид мавп-колобусів — Colobus congoensis, відокремлений місцевими жителями як Ліквелі. Цей рідкісний примат має помаранчеву пащу та видає специфічні звуки, схожі на жаб’ячий рев.