Грибок із Чорнобиля може врятувати людей у космосі: вчені шокували відкриттям

Чорнобильська пліснява-мутант може стати щитом для колонізаторів космосу.

ЧАЕС

ЧАЕС / © Getty Images

Після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року наукова спільнота прогнозувала, що зона навколо зруйнованого енергоблока на десятиліття перетвориться на мертву пустку. Проте природа продемонструвала вражаючу здатність до адаптації: попри екстремальний радіаційний фон, життя не просто вціліло, а еволюціонувало. Сьогодні дослідники переконані, що вивчення цих «радіорезистентних» організмів стане ключовим елементом у майбутніх космічних місіях, де рівень випромінювання залишається однією з головних загроз для колонізаторів.

Про це повідомляє профільне видання earth.com.

У центрі уваги науковців опинився грибок Cladosporium sphaerospermum. Цей вид плісняви давно відомий біологам, проте саме в умовах Чорнобильської зони відчуження він проявив унікальні властивості. Виявилося, що мікроорганізм не лише без шкоди для себе витримує смертельні дози радіації, але й обирає найбільш заражені ділянки для свого розмноження. Ба більше, спостереження свідчать, що радіація для цього гриба є свого роду енергетичним ресурсом, який він «поглинає» для стимуляції власного росту.

Ця особливість плісняви зацікавила дослідників, які шукають способи захистити космонавтів від космічної радіації. Щоб захистити екіпаж, ракети мають спеціальні екрани, але кожен зайвий кілограм, відправлений у космос, коштує дуже дорого. Тож для справжньої колонізації інших планет потрібне якесь принципово інше рішення, аніж відправляти протирадіаційні щити із Землі.

Ось тут вчених і зацікавила здатність плісняви Cladosporium sphaerospermum процвітати в умовах сильного опромінення.

Експеримент на МКС: пліснява як майбутній захист від радіації

Щоб перевірити ідею в реальних умовах, дослідники відправили цей гриб на Міжнародну космічну станцію (МКС) у спеціальному автономному модулі CubeLab. Хоча МКС і захищена частиною магнітного поля Землі, рівень радіації там значно вищий, ніж на поверхні планети.

У герметичній чашці Петрі одну половину заповнили поживним розчином із грибом, а другу — чистим поживним розчином без плісняви. Під кожною половиною розмістили датчики радіації. І датчики зафіксували, що під грибом рівень радіації був трошечки нижчим, ніж під другою половиною чашки, де плісняви не було. І чим товстішим ставав шар плісняви, тим помітнішу різницю у рівнях радіації фіксували датчики.

Автори дослідження (опубліковане у Frontiers in Microbiology 2022 року) говорять обережно: це лише доказ концепції. Експеримент невеликий, багато факторів важко відокремити. Але результати обнадійливі. Разом з тим дослідники припускають, що такий гриб міг би стати основою для живого протирадіаційного щита для космічних ракет чи колоній на інших планетах.

Раніше ми писали про те, що поля навколо Чорнобиля визнали придатними для сільського господарства. Дослідники виявили, що рівень радіації значно знизився. У частині Чорнобильської зони радіаційний фон виявився навіть нижчим, ніж природна радіація в усьому світі.


Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie