Скелети під футбольним полем: вчені знайшли масове поховання вояків

Знайдені під віденським футбольним полем скелети виявились воїнами, які отримали вкрай специфічні смертельні поранення у невідомій досі битві.

Скелети

У Відні знайшли братську могилу римських легіонерів / Ілюстративне фото / © скриншот з відео

Під футбольним полем на околицях Відня археологи розкопали велике поховання часів Римської імперії, яке приховувало останки понад сотні молодих чоловіків. Детальний аналіз скелетів показав, що всі вони були воїнами, які отримали вкрай специфічні смертельні поранення та загинули у невідомій досі битві.

Про це розповіла біоархеологиня з компанії Novetus Шерідан Странг у коментарі для Live Science.

Жорстока розправа та специфічні поранення

Братську могилу виявили в районі Газенляйтенгассе, який у римські часи був відомий як військовий табір Віндобона. У хаотичному похованні, датованому першим і другим століттями нашої ери, дослідники знайшли скелети 129 чоловіків віком від 18 до 35 років. Жодних традиційних поховальних предметів там не було, проте археологи виявили залишки справжньої зброї.

Подальше дослідження виявило моторошну картину: щонайменше дві третини похованих мали сліди насильницьких травм, завданих безпосередньо перед смертю. На кістках залишилися сліди від ударів мечами та кинджалами, а також численні проломи черепів від тупої зброї. Проте найбільше вчених здивувала величезна кількість поранень від метальної зброї, які були зосереджені саме в ділянці паху та нижніх кінцівок.

«У нас є один чоловік, у якого наконечник списа все ще залишався всередині таза під час розкопок. Люди, які завдали цих травм, цілилися саме в такі вразливі місця», — зазначила Шерідан Странг.

Біологічний антрополог Патрік Рендольф-Квінні зі Швеції вважає, що такий характер поранень свідчить про слабкий захист нижньої частини тіла тодішніх воїнів. Найімовірніший сценарій полягає в тому, що піші нападники кидали списи знизу вгору, цілячись у незахищені щілини обладунків вершників.

Загадка невідомої історичної битви

Римський військовий табір Віндобона був заснований наприкінці першого століття нашої ери на річці Дунай для захисту кордонів імперії від германських племен, зокрема маркоманів. Історикам добре відомо про масштабні Маркоманські війни, що точилися у цьому регіоні в 166–180 роках.

Однак знахідка у Газенляйтенгассе поставила науковців у глухий кут, адже жодні історичні літописи чи попередні археологічні дані не згадували про битву саме в цьому місці. Очевидно, що чоловіки загинули внаслідок масового акту насильства, але деталі цієї масштабної військової сутички виявилися повністю стертими зі сторінок історії.

«Ми визначили, що ці люди, найімовірніше, були солдатами, і вони загинули внаслідок масового насильства, під час битви або військової кампанії. Але ми не маємо жодних інших доказів битви в цьому районі у той час», — пояснила Странг.

Ким насправді були загиблі воїни

Оскільки, окрім самих скелетів, у могилі майже не залишилося жодних підказок, вчені покладаються на сучасні генетичні технології для встановлення осіб загиблих. Попередній аналіз ДНК двадцяти п’яти скелетів не лише підтвердив, що всі вони хромосомно були чоловіками, але й виявив їхнє надзвичайно різноманітне походження.

Генетика показала, що частина воїнів походила з Італійського півострова, інші народилися в материковій Європі, а троє взагалі прибули зі східного Середземномор’я та західної Азії. Така широка географія загалом характерна для римської армії, яка набирала легіонерів з усієї імперії, проте точний статус цих людей ще доведеться з’ясувати.

«Ці особи могли бути римськими військовими, але, можливо, не всі вони були римлянами. Є ймовірність, що це змішана могила, де разом лежать римляни та представники іншого германського племені», — припустила дослідниця.

Дослідження цього унікального масового поховання все ще триває. Науковці планують детальніше вивчити стан здоров’я, дієту та хвороби цих чоловіків, щоб відкрити нові сторінки античної історії, які раніше залишалися невідомими для сучасної науки.

Нагадаємо, археологи розкопали рідкісну 2300-річну гробницю зі збереженим скелетом і ножем. Знахідка проливає нове світло на похоронні звичаї з менш відомого розділу довгої історії цього місця.

Коментарі
Сортувати:

Наступна публікація

Я дозволяю TSN.UA використовувати файли cookie