Вчені б’ють на сполох: льодовики «даху світу» тануть швидше, ніж вважалося
Льодовики Гімалаїв і Тибетського нагір’я змінюються швидше, ніж передбачалося раніше. Нові наукові роботи вказують на зростання темпів танення та підвищення температури в гірських регіонах.
Тибет. Фото: Dan/CC BY 3.0
Високогірна Азія, до якої належать Тибетське нагір’я, Гімалаї та інші великі гірські системи, є одним із найбільших резервуарів льоду за межами полярних регіонів. Саме звідси беруть початок річки, від яких залежать сотні мільйонів людей. Опубліковані 2026 року дослідження свідчать про прискорення змін у гірських льодовиках: науковці фіксують втрату льодовикової маси, підвищення температури у високогірних районах і процеси танення, які не повністю враховуються в наявних прогнозних моделях.
Зокрема, дослідники з Університету штату Огайо на чолі з Джайдео Кумаром Дхарпуре проаналізували зміни маси льодовиків у Високогірній Азії за допомогою супутникових даних місій GRACE і GRACE Follow-On. Вони дійшли висновку, що від 2002 до 2023 року льодовики регіону втрачали в середньому 13,9 ± 3,6 гігатонни маси щороку. Водночас зміни були нерівномірними: якщо в Західному Тянь-Шані зафіксували найшвидше танення льоду, то в Східному Куньлуні вчені виявили збільшення льодовикової маси.
Під час дослідження науковці також проаналізували довгострокові зміни кліматичних показників. Вони виявили підвищення температури повітря та поверхні суші, зростання атмосферної вологості й довгохвильового випромінювання. Водночас зміни кількості опадів виявилися нерівномірними в різних частинах регіону.
Автори роботи також змоделювали майбутні зміни льодовикової маси до кінця XXI століття за двома сценаріями викидів парникових газів. За сценарію низьких викидів (SSP126) середні втрати можуть сповільнитися до 2,3 ± 0,3 гігатонни на рік. Натомість за сценарію високих викидів (SSP585) втрати можуть зрости до 19,5 ± 11,3 гігатонни на рік.
На думку дослідників, отримані результати допоможуть краще зрозуміти зміни кріосфери у Високогірній Азії та можуть бути використані для подальших досліджень, адаптації до змін клімату й управління водними ресурсами.
Водночас команда дослідників під керівництвом професора Дункана Квінсі вивчала вплив зміни клімату на льодовик Кхумбу, розташований неподалік гори Еверест. Для цього науковці піднялися на висоту 6680 метрів і пробурили дві свердловини завглибшки 12 метрів у фірні — проміжному шарі між снігом і льодом.
У встановлених свердловинах розмістили датчики, які вимірюють температуру кожні 30 хвилин. Отримані дані свідчать, що поверхневий лід тане навіть тоді, коли температура повітря опускається до мінус 10 градусів Цельсія. На думку дослідників, це може бути пов’язано з впливом сонячної радіації.
За словами науковців, наявні моделі, які використовують для прогнозування змін льодовика Кхумбу в найближчі роки, не враховують цей процес. Через це прогнози щодо майбутнього льодовика можуть бути неточними.
Дослідники зазначають, що люди нижче за течією залежать від стабільного надходження води з льодовика для зрошення, питної води та санітарії. Вони сподіваються, що нові дані допоможуть місцевим жителям краще зрозуміти, як довго збережуться льодовики, та підготуватися до майбутніх змін.
Ще одна міжнародна група дослідників під керівництвом доцента Ніка Пепіна з Портсмутського університету проаналізувала дані з різних гірських регіонів світу, зокрема Альп, Анд, Скелястих гір і Тибетського нагір’я. Вчені дійшли висновку, що від 1980 до 2020 року гірські райони нагрівалися в середньому на 0,21°C швидше за навколишні низовини. Також вони зафіксували зміни в режимі опадів, через які сніг дедалі частіше замінюється дощем.
Автори дослідження попереджають, що такі зміни створюють ризики для водопостачання, екосистем і безпеки людей у гірських регіонах. За їхніми оцінками, понад мільярд людей залежать від запасів води, які забезпечують гірський сніг і льодовики.
Нагадаємо, водночас крижаний шельф льодовика Судного дня майже напевно відколеться 2026 року — і тоді ніщо не стримуватиме сповзання в океан льоду, здатного підняти рівень води на 65 сантиметрів.