Росія вибиває металургію України завод за заводом: наслідки можуть бути катастрофічними — BBC

Серія російських атак практично паралізувала частину української металургії — галузі, яка до повномасштабної війни давала близько 10% ВВП країни та третину експорту.

Про наслідки нової хвилі ударів пише BBC.

Один із найболючіших прикладів — «Запоріжсталь». Після чотирьох хвиль російських атак у серпні та вересні завод, де працюють близько 8,5 тисячі людей, зупинився на невизначений термін.

«Запоріжсталь — це не просто велика компанія, це серце міста», — каже працівник підприємства Денис Максишко.

За його словами, завод зазнав масштабних руйнувань: пошкоджено обладнання, дахи та доменні печі. Головний операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко повідомив BBC, що по підприємству загалом випустили 17 ракет. Вісім працівників загинули, ще 31 був поранений.

«Зараз ми розчищаємо завали і намагаємося спланувати відновлювальні роботи», — розповів він.

Однак гарантій, що завод взагалі зможе повернутися до повноцінної роботи, немає.

Під ударом опинилася ціла галузь

За даними BBC, від серпня російські удари зачепили всі великі металургійні підприємства України, деякі — неодноразово.

До повномасштабного вторгнення гірничо-металургійний комплекс забезпечував роботою понад пів мільйона людей. Тепер, за оцінкою Мироненка, внесок галузі у ВВП може бути «близьким до нуля».

«Очевидно, вони намагаються зупинити економіку України, позбавити її експортних доходів, податків і можливості платити зарплати», — заявив він.

Проблема виходить далеко за межі самих заводів. У промислових містах податки металургійних компаній можуть забезпечувати від 30% до 70% місцевих бюджетів, розповів керівник GMK Center Станіслав Зінченко.

Саме тому зупинення підприємств означає не лише втрату робочих місць, а й проблеми з фінансуванням тепломереж, комунальної інфраструктури, дитячих садків та соціальних служб.

У Кривому Розі після серії атак не зміг відновити роботу й «АрселорМіттал Кривий Ріг». П’ятеро працівників підприємства загинули. Голова Ради оборони міста Олександр Вілкул назвав ситуацію дуже складною, наголосивши на масштабних наслідках для міського бюджету.

Українська металургія вже втратила значну частину потужностей через війну. Якщо до 2014 року в країні працювали 12 великих металургійних заводів, то до 2025-го їх залишилося шість. Серед втрачених — «Азовсталь» і комбінат імені Ілліча у захопленому Маріуполі.

Зінченко попереджає: якщо нинішні підприємства залишатимуться закритими, без роботи можуть опинитися сотні тисяч людей, що здатне спричинити нову хвилю міграції.

Є й інша проблема — сталь критично потрібна самій Україні для оборонного виробництва, будівництва укриттів та майбутньої відбудови.

«Метінвест» уже намагався перезапустити «Запоріжсталь», але одна з печей пропрацювала лише десять годин — після цього стався новий удар. Через постійну загрозу атак компанії складно вирішувати, чи варто зараз вкладати великі кошти у відновлення.

Навіть якщо виробництво вдасться повернути, залишаються проблеми з логістикою. Удари по залізниці ускладнюють перевезення всередині країни, а небезпека в портах б’є по експорту.

Попри це, працівники «Запоріжсталі» продовжують розбирати завали й ремонтувати те, що ще можна врятувати.

«Це схоже на те, що роблять військові в окопах. Звичайні люди, як солдати, борються за виживання заводу», — каже Максишко.

Повітряні тривоги коштують економіці десятки мільйонів

Раніше повідомлялось, що кожна година повітряної тривоги через загрозу ракетних ударів може коштувати українській економіці близько 45 млн доларів через вимушений простій бізнесу.

За словами міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка, Росія дедалі активніше атакує саме ті об’єкти, на яких тримається економіка країни — промислові підприємства, склади, логістичні центри та датацентри.

Особливо відчутними є тривалі атаки, коли повітряні тривоги тривають годинами, а підприємства змушені призупиняти роботу. Кравченко також визнавав, що Україна не повністю передбачила, наскільки швидко Росія розгорне виробництво і застосування нових реактивних дронів.