Слідчі "загубили" майже 1,2 млн грн після обшуку у киянки: що вирішив суд

Втрата вилучених під час обшуку грошей не звільняє державу від обов’язку повернути їх власнику. До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №752/29491/21, який поставив крапку в тривалому судовому спорі між киянкою та правоохоронцями.

Про випадок розповіла «Судово-юридична газета».

Держава відшкодує майже 1,2 млн грн за речові докази, які «загубили» слідчі

Історія розпочалася ще в серпні 2019 року. Під час обшуку за місцем проживання жінки слідчі вилучили чималу суму: 20 240 доларів США, 2 120 євро, 211 600 гривень та документи. Згодом на це майно наклали арешт.

За два роки суд визнав, що підстав для подальшого обмеження права власності немає, і скасував арешт. Жінка через адвоката звернулася до слідчого за своїми грошима, але повернути їх виявилося неможливо.

Службове розслідування розкрило деталь: вилучені кошти зникли ще під час досудового розслідування. Слідча просто не передала їх на зберігання уповноваженому банку, як того вимагає закон. У результаті неналежного виконання обов’язків майже 1,2 млн грн в еквіваленті безслідно зникли.

Оскільки гроші фізично не існували як речові докази, власниця звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди.

Суди першої та апеляційної інстанцій встали на бік позивачки. Проте у жовтні 2024 року ГУ НП в Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, вимагаючи скасувати попередні рішення та відмовити в компенсації.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду поліції відмовив, залишивши рішення попередніх інстанцій у силі.

Суд дав кілька ключових висновків щодо того, що слідчі «загубили» арештовані кошти киянки. Перший — те, що обшук проводився за ухвалою суду, не звільняє орган досудового розслідування від обов’язку дбати про збереження майна.

Друге — для виплати компенсації коштом держави достатньо трьох умов: протиправність дій чи бездіяльності органу, наявність шкоди та причинно-наслідковий зв’язок між ними. Вину конкретної слідчої доводити не обов’язково.

Суд відкинув вимогу поліції про необхідність окремого судового акта для визнання дій слідчої незаконними, адже факт порушення вже доведений службовим розслідуванням.

Також суд визнав, що виплата цивільної компенсації власникові не заважає шукати винних у зникненні грошей та притягати їх до кримінальної відповідальності. За рішенням Касаційного цивільного суду, збитки за зниклі гроші держава має виплатити жінці з бюджету.

Корупція: останні новини

Нагадаємо, начальника тилу одного з навчальних підрозділів ЗСУ засудили до 10 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «майор» за розкрадання продуктів для військових.

За даними Офісу генпрокурора, від червня 2024-го до січня 2025 року було зафіксовано 59 епізодів вивезення та продажу цивільним списаних за документами продуктів — м’яса, круп, цукру тощо, що завдало державі збитків на близько 500 тисяч гривень.

Посадовця викрили у січні 2025 року та визнали винним у привласненні військового майна в умовах воєнного стану. Справа начальниці їдальні, яка була його спільницею, наразі перебуває в суді.

Точну військову частину правоохоронці не називають, однак залучення Деснянської спеціалізованої прокуратури та поліції Чернігівщини вказує на ймовірну причетність до навчального центру «Десна».