Іржаві труби, вода та відсутність фінансування: який вигляд мають реальні укриття в спальних районах Києва

У Києві перевіряють укриття. У більшості з них на підлозі вода, на стінах іржаві труби, які можуть прорвати в будь-який момент. І фіналом — жахливий сморід, каже представник Офісу омбудсмана.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

93% укриттів не відповідають вимогам: дані Офісу омбудсмана

Укриття по всій Україні Офіс омбудсмана перевіряє ще з минулого року. Особлива увага — місцям, куди ворожі ракети та дрони прилітають найчастіше. Цей підвал, для прикладу, розташований на столичному Святошині.

«Ми провели моніторинг понад тисячі укриттів. Усі вони були на мапі, тобто були верифіковані як укриття. Із того, що я побачив під час нашого моніторингу — 93% укриттів не відповідають своєму основному функціональному призначенню! Формально це укриття: приміщення в підвалі або на першому поверсі, без вікон. Тобто все зроблено формально. Фактично перебувати там не можна», — наголошує Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Майже за рік власникам чи балансоутримувачам було виписано понад 3 тисячі приписів. Утім, у відомстві визнають: їх часто просто ігнорують. Водночас на мапі такі об’єкти досі продовжують рахуватися як офіційні сховища.

«Ми зараз бачимо бездіяльність багатьох органів влади, тим більше що вони зобов’язані контролювати стан укриттів. Усі вони були юридично перевірені, але матеріально-технічний стан такий, що там немає ремонту, немає кондиціонування. І взагалі там складно перебувати не те що годинами, а навіть кілька хвилин», — додає омбудсман.

Масштабну перевірку укриттів ініціював і уряд. Мова йде не лише про наявність сховищ, а й про їхній реальний стан та цілодобовий безперешкодний доступ.

Контрасти столиці: від зразкових підвалів до загрози «зваритися» під трубами

Разом із ДСНС Шевченківського району журналісти відвідали один із житлових будинків. Одразу помітно: місцеві про укриття дбають і тривоги не ігнорують. Само укриття відремонтоване, місць вдосталь, є заготовлені речі.

Утім, таким укриттям може похвалитися далеко не кожен будинок. Сховище у своїй панельці на Троєщині показує киянка Ірина. Навіть на фото це мало схоже на прихисток безпеки, а в умовах блек-аутів та холоду минулої зими — тим паче.

«Ми ходили в укриття і ми, напевно, єдині, хто спускався з всього під’їзду. Там бували люди, але дуже рідко. Це комунікації, це труби. Я чую, як вода стікає, коли хтось спустив туалет чи ходить у душ. Я відчуваю тепло від гарячих батарей і розумію: якщо там десь щось привалиться, ми або зваримося, або нас закладе. Це не укриття, це просто самозаспокоєння», — ділиться Ірина.

Проблема Троєщини: відсутність підвалів та вибір між розв’язкою й укриттями

Але принаймні у цьому будинку підвал є. У багатьох багатоповерхівках Троєщини немає навіть підвальних приміщень, а метро в районі відсутнє. Тож сховищами слугують паркінги, підземні переходи та укриття в навчальних і медичних закладах.

Загалом у цьому найгустозаселенішому районі столиці — близько 280 укриттів, які не покривають і половини потреб населення. Про це розповів Максим Бахматов. За його словами, місту не раз казали про проблему, але результату немає: на зведення укриттів біля житлових будинків або не виділяють фінансування, або ж процес занадто зарегульований (гроші виділяють, але через тривалі процедури їх не встигають освоїти і вони повертаються в бюджет).

Швидко вирішити проблему, певен Бахматов, можна було б за допомогою мобільних укриттів. Вони захищають не від усіх загроз, але їхня відсутність — ще більша небезпека, адже в районі вже фіксували випадки загибелі людей дорогою до сховища.

«За три місяці можна встановити укриття для 200 000 осіб. Але дивіться: щоб забезпечити укриттями 100 000 людей, потрібно 3 мільярди гривень. При цьому 8 мільярдів гривень витратили на розв’язку на Оболоні. Розв’язка дуже потрібна, але зараз вона будується на тлі загального обурення. Бо треба ховати людей, треба рятувати людей!» — обурюється Максим Бахматов.

Школи та лікарні — найкращі укриття, але кияни обирають метро

У ДСНС визнають: найкращий стан укриттів наразі саме в освітніх та медичних закладах. Там вони надійні та зроблені за всіма будівельними й безпековими нормами.

Наприклад, у сховищі одного з ліцеїв — товсті стіни, система кондиціонування, два виходи, туалети, душ та водопостачання. Директорка закладу зазначає, що під час нічних тривог сюди приходять цілі родини.

«Вони родинами приходять і дбають про свою безпеку. І знають, що їм тут нададуть можливість знаходитися повну ніч, незалежно від тривалості тривоги», — розповідає керівниця ліцею.

Інше укриття неподалік Лук’янівки має всі умови: генератори, місця для сну та «Пункт незламності». За законодавством, удень під час навчального року тут перебуватимуть школярі, а ввечері та вночі — кожен охочий.

Проте, як зазначають у ДСНС, багатьом укриттям бракує людей, адже кияни надають перевагу метрополітену. Наприклад, на станцію метро «Лук’янівська» під час тривог ходить урази більше людей, бо містяни переконані: підземка — найкращий захист від балістики.

У Шевченківському районі перевірки ДСНС тривають, проте фахівці вже фіксують позитивну тенденцію щодо покращення стану сховищ.

Утім, у макромасштабі позитивні зміни найкраще помітні там, де близько лінія фронту. Натомість у столиці, навіть попри постійні ракетні удари, на зауваження часто не реагують навіть після кількох повторних перевірок. І це в той час, коли кількість цивільних жертв російської агресії продовжує зростати.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 14 СЕРПНЯ